Інфопакет

Україна та Схід: історичні зв'язки

ННД.11.01

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

1 Семестр

2

ПРН4, ПРН5, ПРН17. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми"

1. Знати головні історичні постаті й основні події з історії України. 2. Вміти визначати результати та наслідки найважливіших подій історії України. 3. Володіти елементарними навичками роботи з навчальною літературою.

Ознайомлення з історіографією й науковими результатами дослідних шкіл, які вивчали історичні зв’язки України й Сходу. З’ясування місця України у подіях та явищах, пов’язаних зі Сходом. Розкриття «української політики» країн Сходу. Висвітлення «східної політики» (близькосхідної, кавказької та ін.) України. Встановлення причин та головних дійових осіб, які сприяли чи, навпаки, перешкоджали розвитку Україною відносин з країнами Сходу. З’ясування ролі провідних країн світу у взаєминах України й Сходу. Визначення значення зовнішньої торгівлі у двосторонній співпраці України та держав Сходу. Знання гуманітарного співробітництва між Україною та країнами Сходу як важливого засобу формування «образу» України на Сході й «образу» Сходу в Україні. Навчальна дисципліна «Історико-краєзнавчі студії» - комплексна дисципліна, що складається з двох частин: Частина 1. Україна та Схід: історичні зв’язки (2 кредити); Частина 2. Лінгвокраїнознавство Китаю (5 кредитів). У межах першої частини, визначається 2 розділи: Розділ 1. Україна та країни Близького та Середнього Сходу та Розділ 2. Україна та країни Далекого Сходу.

1. Азійський напрям зовнішньої політики України: проблеми і перспективи. Аналітичні оцінки: моногр. / За ред. В. О. Шведа. – К., 2008. 2. Дипломатичні відносини України з країнами світу: зб. наук. пр. – К., 2012. 3. Кочубей Ю. Геополітичне значення регіону Близького і Середнього Сходу в контексті національних інтересів України // Науковий вісник Дипломатичної академії України. – К., 2003. – Вип. 8. – С. 270-278. 4. Менг Хін. Українсько-китайські відносини наприкінці XX – на початку XXI століття: автореф. … канд.. іст. наук: 07.00.02 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2005. 5. Пріоритети політики України щодо країн Азії: аналітична доповідь / За заг. ред. О. В. Литвиненка. – К., 2011.

У курсі передбачено такі форми організації навчання: лекційні та семінарські заняття, що проводяться з використанням інтерактивних методів навчання, та самостійна робота. Основними видами роботи та, відповідно, об’єктами семестрового контролю є: аудиторна робота, відповіді на семінарські заняттях, реферати, презентації, модульні контрольні роботи з відкритими відповідями. Детально заплановані освітні заходи та методи викладання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема теоретичної підготовки, що складає 40% від загальної оцінки, та практичної підготовки, що складає 60% загальної оцінки. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом за аудиторну роботу та за самостійну роботу. Критерії оцінювання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Українська