Інфопакет

Основи китайської лінгвокультурології

ДВС.2.06.

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

6 Семестр

4

ПРН7, ПРН12, ПРН16, ПРН19. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми"

1. Успішне опанування курсу «Китайська мова»; «Вступ до китайської філології»; «Лексикологія китайської мови», «Лінгвокраїнознавство Китаю» тощо. 2) знання теоретичних основ філологічної науки (мовознавства й літературознавства) та культурології; 3) володіння практикою перекладу китайськомовного тексту, навичками літературознавчого та культурологічного аналізу оригінальних творів; 4) уміння оперувати культурологічною інформацією при перекладі та тлумаченні китайськомовних текстів.

Навчальна дисципліна “Основи китайської лінгвокультурології” розрахована на один семестр і складається з двох модулів. Модуль 1: “Загальні положення лінгвокультурології” (2 кредити), Модуль 2: “Культурна інформація в одиницях китайської мови” (2 кредити). У межах першого модуля систематизується інформація з історії лінгвокультурології в світі, термінологія цієї науки, різні точки зору на об'єкт та ключові проблеми науки. У межах другого модуля основні теоретичні положення застосовуються до матеріалу китайської мови, потрібна для перекладу й інтерпретації текстів культурологічна інформація видобувається з культурно-маркованих мовних одиниць (здебільшого лексичних). Навчальна дисципліна «Основи китайської лінгвокультурології» є однією зі складових комплексної підготовки зі спеціальності «Філологія (східні мови та літератури (переклад включно))» за програмою «Китайська мова і література та переклад, англійська мова», вибірковий блок «Китаєзнавчі студії: лінгвокультурологія та переклад». Мова викладання й оцінювання: українська.

1. Загнітко А., Богданова І. Лінгвокультурологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2017. 287 с 2. Попова О. В. Україна і Китай: мова та культура [навчальний посібник – довідник] / О. В. Попова, Лулу Цзінь; Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. - Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2019. – 240 с. 3. Dongfeng Tao, Lei He, Yugao He. Cultural Studies in Modern China. – Springer Singapore, 2017. – 210 p. 4. Feng Qinghua. Foreign Language and Culture Studies. – Shanghai: Shanghai Foreign Language Education Press, 2011. – 746 p. 5. 汉语交际得体性/瞿麦生主编。-北京：中国书籍出版社，2012。

У курсі передбачено такі форми організації навчання: лекційні й семінарські заняття, що проводяться з використанням інтерактивних методів навчання, та самостійна робота. Основними видами роботи та, відповідно, об’єктами семестрового контролю є: відповідь на семінарському занятті, проєктні роботи. Детально заплановані освітні заходи та методи викладання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема теоретичної підготовки, що складає 40% від загальної оцінки, та практичної підготовки, що складає 60% загальної оцінки. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом за аудиторну роботу та за самостійну роботу; у підсумку: у максимальному вимірі 100 балів, у мінімальному вимірі 60 балів. Завершується дисципліна заліком, який виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Критерії оцінювання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

українська