Інфопакет

Зіставна граматика китайської мови

ННД.10.04.

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

5 Семестр

2

ПРН 2, ПРН 8, ПРН 9, ПРН 12, ПРН 16, ПРН 17. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".

1) успішне опанування курсів «Китайська мова: просунутий рівень», «Теорія і практика фонетики китайської мови», «Основи теорії перекладу китайської мови», «Лексикологія китайської мови» тощо; 2) знання теоретичних основ філологічної науки (мовознавства й літературознавства); 3) володіння навичками теоретичного аналізу матеріалу, що вивчається.

На практиці засвоюється система загальних теоретичних знань у сфері граматики сучасної китайської мови. Розглядаються такі основні питання: 1) історія формування граматики як окремого розділу мовознавства в китайській та західній лінгвістичних традиціях; 2) морфологічна класифікація мов світу; 3) проблема визначення меж слова в китайській мові; 4) проблема визначення частин мови в китайській мові тощо. Навчальна дисципліна «Зіставна граматика китайської мови» є однією зі складових комплексної дисципліни «Загальнотеоретичний курс китайської мови», що складається з чотирьох частин: Частина 1. Теорія та практика фонетики китайської мови (2 кредити); Частина 2. Основи теорії перекладу китайської мови (2 кредити); Частина 3. Лексикологія китайської мови (3 кредити); Частина 4. Зіставна граматика китайської мови (2 кредити). У межах четвертої частини виділяється два змістовних модулі. Мови викладання й оцінювання: українська, китайська.

1. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства : підручник. Київ : Академія, 2006. 424 с. 2. Janet Zhiqun Xing. Newest Trends in the Study of Grammaticalization and Lexicalization in Chinese. - Berlin/Boston: De Gruyter Mouton, 2012. – 313 p. 3. Zadrapa L. Word-class Flexibility in Classical Chinese. Verbal and Adverbial Uses of Nouns. Leiden and Boston: Brill, 2011. 4. Zadrapa L. “The First Chinese Grammar between the Domestic Tradition and Western Modernity: Neglected Aspects of Mǎ Jiànzhōng’s Prefaces to Mǎshì wéntōng (1898)”, Archiv Orientální 88.1, 2020, 57–93.

У курсі передбачено такі форми організації навчання: лекційні та семінарські заняття, що проводяться з використанням інтерактивних методів навчання, та самостійна робота. Основними видами роботи та, відповідно, об’єктами семестрового контролю є: аудиторна робота, відповіді на семінарські заняттях, письмові контрольні роботи. Детально заплановані освітні заходи та методи викладання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема теоретичної підготовки, що складає 40% від загальної оцінки, та практичної підготовки, що складає 60% загальної оцінки. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом за аудиторну роботу та за самостійну роботу; у підсумку: у максимальному вимірі 60 балів, у мінімальному вимірі 36 балів. Підсумкове оцінювання: іспит, який проводиться у формі письмової роботи, що максимально оцінюється 30 балами, а також усної частини у вигляді читання вголос та відтворення ритміко-інтонаційних моделей і максимально оцінюється 10 балами.Критерії семестрового оцінювання і критерії оцінювання на іспиті представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

українська, китайська