Інфопакет

Латинська мова для перекладачів

ДВВ.01

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

1 Семестр

3

ПРН 2. Ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати. ПРН 12. Аналізувати мовні одиниці, визначати їхню взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють.

Очна форма

Студенти повинні знати загальні відомості про мову, її природу, функції та рівні; володіти базовими навичками аналізу мови на всіх рівнях її структури відповідно до начальних програм середньої школи (аналіз граматичних форм і синтаксичних конструкцій, етимологічний та словотвірний аналіз, переклад, аналіз й інтерпретація речень і текстів).

Мета дисципліни – ознайомлення студентів з основами граматики латинської мови, принципами утворення фахових термінів латинського походження, формування навичок етимологічного та структурно-семантичного аналізу латинських дериватів у сучасних мовах, читання, перекладу й аналізу латинських текстів. Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Латинська мова для перекладачів» знайомить студентів з основами фонетики, морфології, словотвору та синтаксису латинської мови, принципами деривації і запозичень з латини в сучасні мови, спадщиною латинських сентенцій і сталих фраз. Її предметом є вивчення закономірностей розвитку латинської мови і її впливу на сучасні європейські мови. Дисципліна дає уявлення про лексичний склад і граматику, словотвірні моделі і семантику афіксів латинської мови, латинську складову у фаховій філологічній термінології; формує навички читання, перекладу й коментування латинських текстів зі словником, етимологічного і словотвірного аналізу латинських дериватів.

Литвинов В.Д., Скорина Л.П. Латинська мова. Підручник. – К.: Вища школа, 1990. – 247 с. Оленич Р. М. Латинська мова : підруч. для студ. ф-тів іноземної філології вищих навч. закл. / Р. М. Оленич. – 2. вид., випр. – Л. : Світ, 2001. – 350 с. Соболевский С.И., Грамматика латинского языка. Часть теоретическая.Морфология и синтаксис. – СПб.: Летний сад. – 1999. – 431с. Чуракова Л.П. Латинсько-український та українсько-латинський словник. – К.: Чумацький шлях, 2009. – 617 с. Яковенко Н.М., Трипуз В.М. Латинська мова: Підручник для студентівісториків. – К.: Вища школа, 1993. – 360 с. Ярхо В.Н., Лобода В.И. Латинский язык. Учебник. М. 1995. – 384 c. Cambridge Latin Course. Book 1. 4th edn. – Cambridge University Press, 1998. – 199 p. Ørberg, Hans H. Lingua Latina per se illustrata, Pars I: Familia Romana (Latin Edition). – Domus Latina, 2003.

Методи викладання: лекції, самостійна робота, практичні заняття. Навчальні заходи: усна відповідь, доповнення, участь у дискусії, творчі завдання (есей, дослідницька робота з латинської деривації / фахової термінології латинського походження), контрольна робота з відкритими відповідями, підсумкова контрольна робота у формі тестів.

Семестрову кількість балів формують бали, отримані у процесі засвоєння матеріалу з усіх тем курсу та виконання самостійних завдань. Студент може набрати максимально 100 балів: 30 за усні відповіді на практичних заняттях, 12 за участь у дискусії, 24 за творчі завдання, 14 за контрольну роботу з відкритими відповідями, 20 за підсумкову контрольну роботу у формі тестів.

Українська