Сучасна українська мова. Парадигмологія
Освітня програма: Теорія та методика навчання української мови і літератури, іноземної мови в основній шко
Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології
Назва дисципліни
Сучасна українська мова. Парадигмологія
Код дисципліни
ОК.10.04
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2022/2023
Семестр / Триместр
4 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
4
Результати навчання
ПРН 5. Оперує базовими категоріями та поняттями спеціальності. ПРН 13. Знає сучасні філологічні й дидактичні засади навчання української мови та літератури, мовні норми, соціокультурну ситуацію розвитку української мови, особливості використання мовних одиниць у певному контексті, мовний дискурс художньої літератури й сучасності, провідні тенденції розвитку літературного процесу в Україні. ПРН 15. Володіє комунікативною компетентністю з української мови (лінгвістичний, соціокультурний, прагматичний компоненти відповідно до загальноєвропейських рекомендацій із мовної освіти), здатний удосконалювати й підвищувати власний компетентнісний рівень у вітчизняному та міжнародному контексті. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті «Профіль програми».
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Для успішного вивчення курсу студенти повинні попередньо опанувати курси комплексної дисципліни «Сучасна українська мова» досинтаксичного рівня: «Лексикологія. Фразеологія», «Фонетика», «Морфемологія. Словотвір», а також теоретичні основи загального мовознавства. Також студенти повинні знати базові поняття лінгвістики; виокремлювати актуальний і достовірний матеріал в інформаційному полі; уміти застосовувати інтерактивні і мультимедійні засоби, використовувати набуті попередньо знання та навички щодо частиномовної належності слів та опису їхніх парадигм. Володіти елементарними навичками наукового дослідження аналізованих явищ; використання належних фахових джерел; методикою фонематичного запису словоформи, методикою словотвірного та морфемного аналізу; навичками семного та семасіологічного аналізу слова.
Зміст навчальної дисципліни
Навчальна дисципліна має на меті сформувати системні наукові знання, базові й проблемні поняття традиційної морфології, парадигмології як її вагомої частини та теоретичної граматики. Навчальний курс складається з трьох частин: 1) основні поняття парадигмології (передбачає опанування термінологічної системи парадигмології, основних граматичних категорій та підходів до поділу слів на частини мови); 2) іменні частини мови (вивчення частиномовних ознак, лексико-граматичних та граматичних категорій іменних частин мови, парадигматичних типів іменників, прикметників, числівників та розрядів займенникових слів); 3) дієслово (вивчення частиномовних ознак дієслова, граматичних та міжрівневих категорій дієслова). Прислівник (частиномовні ознаки прислівника, його розряди). Службові частини мови (вивчення частиномовних ознак прийменника, сполучника, частки, розрядів службових частин мови; ознак вигуків та звуконаслідувальних слів). Дисципліна завершується іспитом.
Рекомендована та необхідна література
1. Алексієнко Л.А., Зубань О.М. Парадигмологія // Сучасна українська мова: Морфологія / Л. А. Алексієнко, О. М. Зубань, І. В. Козленко. К., 2013.
2. Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо. 4-е вид. К., 2006.
3. Вихованець І. Р., Городенська К. Г. Теоретична морфологія української мови. К., 2008.
4. Граматика сучасної української літературної мови. Морфологія [автори: І.В.Вихованець, К.Г.Городенська та ін.]. К., 2017.
5. Коломийцева В.В. Частиномовна класифікація професора І. Кучеренка в історії української лінгвістики/ Володимир Чумак, Вікторія Коломийцева // Українське мовознавство: міжвідомчий науковий збірник. Вип. 46/2. С. 173 –180. Київ, 2016.
6. Кучеренко І. К. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія. Вінниця, 2009.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Основними видами роботи, до яких залучені студенти та які оцінюються упродовж семестру, є: усна відповідь на практичних заняттях, доповнення, проміжний тест, індивідуальна контрольна робота. За виконання передбачених видів робіт студент максимально може набрати 60 балів та мінімально – 36 балів. Детально критерії оцінювання видів робіт упродовж семестру представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.
Методи та критерії оцінювання
Загальна оцінка студента за семестр формується за 100-бальною системою і складається із балів, отриманих за роботу впродовж семестру (максимум – 60 балів, мінімум – 36 балів) та балів підсумкового оцінювання у формі іспиту (максимум – 40 балів, мінімум – 24 бали). Семестровий контроль спрямований на оцінювання усних відповідей на практичних заняттях (20 балів), доповнень (10 балів), проміжних тестів (20 балів) та індивідуальної контрольної роботи (10 балів). Формат іспиту – письмовий, що передбачає тест та письмове завдання (морфологічний аналіз трьох словоформ). Детально критерії оцінювання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.
Мова викладання
Українська
Викладачі
Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами
Лілія
Миколаївна
Костич
Кафедра української мови та прикладної лінгвістики
Навчально-науковий інститут філології
Навчально-науковий інститут філології
Кафедри
Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни
Кафедра української мови та прикладної лінгвістики
Навчально-науковий інститут філології