Інфопакет

Історія української літератури. Ч.1: Вступ до літературознавства

ОК 09.01

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

1 Семестр

2

ПРН 1. Знає історичні етапи розвитку предметної області. ПРН 5. Оперує базовими категоріями та поняттями спеціальності. ПРН 13. Знає сучасні філологічні й дидактичні засади навчання української мови та літератури, мовні норми, соціокультурну ситуацію розвитку української мови, особливості використання мовних одиниць у певному контексті, мовний дискурс художньої літератури й сучасності, провідні тенденції розвитку літературного процесу в Україні. ПРН 14. Пояснює особливості розвитку української мови та літератури, специфіку перебігу літературного процесу в Україні в культурному контексті, зміст естетичних теорій, методів, напрямів, течій, стилів, жанрів; твори української класики й сучасності у взаємозв’язках зі світовою літературою й культурою; порівнює мовні й літературні факти, явища, визначає їхні подібності й відмінності. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".

Очна форма

Для успішного вивчення курсу студенти повинні знати найзагальніші відомості з теорії літератури, засвоєні в середній школі, володіти основними фактологічними знаннями гуманітарного характеру; вміти застосовувати на практиці наявні знання, зокрема і спробах власних перекладів та їх редагуванні; володіти елементарними навичками наукового дослідження та управління інформацією; критичного ставлення до аналізованих явищ; використання іншомовних фахових інформативних джерел; роботи з культурологічними текстами; продукування складних усних і письмових повідомлень; взаємодії і співробітництва у навчанні у ситуаціях пошукового характеру.

Дисципліна є пропедевтичним курсом класичної освіти філолога, який складається з 1-го змістового модуля та має на меті сформувати знання про предмет, завдання, структуру курсу, його роль у системі літературознавчих дисциплін, розгалуження літературознавства та умовність їх поділу на «основні й допоміжні». Курс зосереджується на осмисленні феномену мистецтва загалом та художньої літератури як мистецтва слова зокрема, проблемах генології, поетики літературного твору, його формозмістової єдності, найзагальніших закономірностях розвитку літератури, типологізації мистецьких феноменів (літературні стилі, напрями, течії, школи, угруповання), актуальних проблемах сучасного літературного процесу та його теоретичної рецепції. Дисципліна завершується заліком.

1. Адельгейм Є. Естетичний трактат І. Франка і проблеми психології творчості // Франко І. Із секретів поетичної творчості. – К.: Наук. думка, 1969. – С. 5–62. 2. Бовсунівська Т.В. Основи теорії літературних жанрів ׃ Монографія. – К.׃ ВПЦ «Київський університет», 2008. – 520 с. 3. Вступ до літературознавства : Хрестоматія / упорядн. Бернадська Н.І. – К., 1995. – 256 с. 4. Крижанівський С. Рід, вид, різновид : До питання про сучасну жанрову систему // Крижанівський С. Художні відкриття і літературний процес. – К., 1979. – С. 140–158. 5. Потебня О. Естетика і поетика слова: Зб. – К.: Мистецтво, 1985. – 302с. 6. Ткаченко А. “Красиве і корисне”: від шумерів – дотепер // Наукові записки Бердянського держ. пед. ун-ту. Серія: Філол. науки. Вип. XVІІ. Бердянськ, 2018. – С. 55–63 7. Ткаченко А. Науковий чин Ігоря Качуровського // Київські полоністичні студії : Матер. Міжнарод. наук. конф. Т. ХХХV. К.: Талком, 2019. – С.369–375.

Kурс поєднує так форми навчання: лекційні та практичні заняття, самостійна та дослідницька робота, проєктні технології. Основними видами роботи, які оцінюються упродовж семестру, є: відповідь на практичному заняттяі, груповий/ індивідуальний проєкт, письмова робота проміжного контролю, підсумкова контрольна робота. За виконання передбачених видів робіт студент максимально може набрати 100 балів та мінімально – 60 балів. Детально критерії оцінювання видів робіт упродовж семестру представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Загальна оцінка студента за семестр формується за 100-бальною системою і складається із балів, отриманих за роботу впродовж семестру (максимум - 100 балів, мінімум - 60 балів) Семестровий контроль спрямований на оцінювання відповідей на практичних заняттях (40 балів), письмової роботи проміжного контролю (10 балів), проєктів (40 балів) та підсумкової контрольної роботи (10 балів). Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Студенти, які набрали мінімально позитивну кількість балів - 60, отримують - "зараховано". Студенти, які не набрали мінімально позитивну кількість балів - 60, отримують - "не зараховано". Детально критерії оцінювання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Українська