Теорія і практика перекладу. Частина 5. Литовсько-український усний переклад

Освітня програма: Польська мова і література, англійська та литовська мови

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Теорія і практика перекладу. Частина 5. Литовсько-український усний переклад
Код дисципліни
ВБ 2.03
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2022/2023
Семестр / Триместр
8 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
ПРН 17. Збирати, аналізувати, систематизувати й інтерпретувати факти мови й мовлення й використовувати їх для розв’язання складних задач і проблем у спеціалізованих сферах професійної діяльності та/або навчання. ПРН 22.2. Мати навички інтерпретації та перекладу польськомовних і литовськомовних текстів різних стилів і жанрів. ПРН 23.2. Застосовувати знання з царини балто-слов’янського лінгвокультурного континууму в практиці перекладу. ПРН 24.2. Застосовувати усталені в перекладознавстві методи і стратегії для усного та письмового перекладу.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Успішне опанування дисципліни «Литовсько-український переклад дискурсу мас-медій» передбачає знання базової лексики та граматики сучасної литовської мови (ОК «Литовська мова», ОК «Практичний курс литовської мови»); знання фахової філологічної термінології та терміносистеми, які студенти засвоїли під час прослуховування комплексної дисципліни «Вступ до філології» («Вступ до літературознавства», «Латинська мова», «Вступ до мовознавства»); знання перекладознавчої термінології і проблематики, що були опановані здобувачами в рамках комплексної дисципліни «Теорія і практика перекладу» (Ч.1 «Вступ до перекладознавства», Ч.4 «Литовсько-український переклад ділової документації»); знання основ лінгвокраїнознавства і фольклору, що вивчались у межах дисципліни «Лінгвокраїнознавство і фольклор литовської мови»). Здобувачі вищої освіти повинні володіти вміннями узагальнювати й підсумовувати (ОК "Науковий образ світу").
Зміст навчальної дисципліни
Мета дисципліни – формування в здобувачів вищої освіти знань, вмінь і навичок, необхідних для здійснення якісного й правильного литовсько-українського усного перекладу. Розглядаються питання литовсько-українського усного перекладу, що передбачають характеристику його видів (послідовний, двосторонній, контактний, синхронний тощо), принципів, стратегій, механізмів, сфер застосування. У межах дисципліни студенти виконують завдання, пов’язані з усним литовсько-українським перекладом з аркуша (усно-зоровим) академічного (наукового, просвітницького, педагогічного), туристичного, спортивного, публічного, розважального й музичного дискурсів, а також дискурсу блогів і соцмереж варіативної соціально-гуманітарної тематики. Розглядаються питання вдосконалення техніки усного академічного мовлення, перекладацького скоропису, мнемоніки, розвитку короткострокової пам’яті, специфіки розподілу уваги усного перекладача, а також лакунарності в усному перекладі.
Рекомендована та необхідна література
1. Амеліна С. М. Актуальні проблеми теорії і практики сучасного перекладу. Київ: ЦУЛ, 2020. 470 с. 2. Андрієнко Т. П. Стратегії і тактики перекладу. Когнітивно-дискурсивний аспект: монографія. Харків: Издательский Дом Дмитрия Бураго, 2016. 340 с. 3. Саприкін С. С., Чужакін А. П. Світ усного перекладу: навчальний посібник. Вінниця: Нова Книга, 2011. 224 с. 4. Федорова Л. О. Усна комунікація і переклад: навчальний посібник. Київ: Вид. центр КДЛУ, 2000. 92 с. 5. Швачко С. О. Проблеми синхронного перекладу. Вінниця: Фоліант. 2004. 6. Kaminskienė L., Maskaliūnienė N. Vertimas ir tekstas. Vilnius: Vilniaus universitetas, 2013. 152 p. 7. Vaišnoras Vytautas. Vertimas žodžiu. Vilnius: Vilniaus universitetas, 2014. 254 p.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Практичне заняття, самостійна робота
Методи та критерії оцінювання
Відповіді на практичних заняттях, спонтанне монологічне та діалогічне мовлення, доповідь з презентацією, домашнє читання / індивідуальне читання, письмове завдання (написання творів, есе, листів). Підсумкове оцінювання: залік. Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкової контрольної роботи. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Отже, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестрову роботу (мінімум 48, максимум 80 балів) та підсумкової контрольної роботи (мінімум 12, максимум 20 балів).
Мова викладання
українська, литовська

Викладачі

Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами

Ігор Русланович Корольов
Кафедра полоністики
Навчально-науковий інститут філології

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни

Кафедра полоністики
Навчально-науковий інститут філології