Інфопакет

Загальна теорія перекладу

ННД.01.02

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2022/2023

1 Семестр

2

ПРН3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості наукового дослідження в галузі перекладу. ПРН7. Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрямки і школи в перекладознавстві. ПРН9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти перекладу. ПРН11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних.

Очна форма

Теорія перекладу вивчається після засвоєння студентами курсів “Вступ до перекладознавства”, “Порівняльна граматика”, “Порівняльна лексикологія” (з рідної та іноземної мови) та “Термінологія”, «Науково-технічний переклад», «Юридичний переклад» «Комп’ютерна лексикографія та переклад» і спирається на отри¬мані ними в цих курсах знання, а також на знання та навички, отримані студентами на практичних заняттях з іноземної мови та курсів української мови, стилістики української мови та практичних занять з практики перекладу (загального та спеціалізованого).

Мета дисципліни – всебічне вивчення закономірностей перекладу з французької мови українською різножанрових текстів, розуміння ключових категорій сучасного перекладознавства, опанування основними методологічними засадами аналізу тексту оригіналу та застосування перекладацьких трансформацій та прийомів перекладу з огляду на комунікативну ситуацію, лексико-стилістичні параметри тексту, його прагматичну домінанту, визначення лінгвальних та екстралінгвальних чинників, релевантних для перекладу. Навчальний курс «Теорія перекладу» систематизує знання студентів про ключові питання теорії перекладу на сучасному етапі, сучасні вирішення ключових перекладознавчих проблем в сучасних умова, забезпечуючи майбутніх науковців належним теоретичним інструментарієм для подальшої самостійної наукової та практичної фахової творчості. Детально розглянуто ключові питання теорії перекладу, зокрема питання еквівалентності та адекватності перекладу з огляду на системні й функціональні характеристики різножанрових текстів, принципи й методи перекладознавчого аналізу текстів різних жанрів та епох.

1. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад. - Львів, 1989. 2. Коптілов В.В. Теорія та практика перекладу. - К. 1982. 3. Рильский М.Т. Мистецтво перекладу. - К., 1975. 4. Чередниченко О.І. Про мову та переклад. – Київ, 2007. 5. Newmark, P.. A Textbook of Translation. Hertfordshire: Prentice Hall International Ltd., 1988. 6. Bassnett, S., Translation Studies, Routledge, Londres, 2002. 11. Venuti, L., ed. The Translation Studies Reader, London, New York, 2000.

Лекції, семінарські заняття, презентації, реферати, самостійна робота.

Матеріал лекційних занять закріплюється на семінарських, його засвоєння оцінюється в балах, відповідно до викладеного у п. 7.1 РПНД. Робоча програма передбачає написання модульної контрольної роботи. Завершується дисципліна заліком. Підсумкову оцінку формують бали, отримані студентом у процесі виконання вказаних видів і форм навчання та отримані на іспиті. Максимальний розподіл здійснюється таким чином: 60 балів – упродовж семестру і 40 балів (20 %) – іспит. Якщо студент на іспиті набрав менше, ніж 24 бали, то вони не додаються до семестрової оцінки незалежно від кількості балів, отриманих під час семестру, а в екзаменаційній відомості у графі «підсумкова оцінка з дисципліни» вказується лише кількість балів, отриманих під час семестру. Схема формування оцінки:

Французька