Інфопакет

Професійна та корпоративна етика

ОК.10

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

2 Семестр

4

ПРН 3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного розв’язання складних задач у сфері релігієзнавства, дотримуватися правил академічної доброчесності. ПРН 11. Розробляти наукові і прикладні проекти у сфері релігієзнавства з урахуванням цілей та обмежень, а також соціальних, економічних і правових аспектів. ПРН12. Планувати і виконувати наукові дослідження у сфері релігієзнавства, обирати ефективні методики та інструменти дослідження, аналізувати результати, обґрунтовувати висновки.

Очна форма

1. До початку вивчення цього курсу студенти мають знати усталені концепції та теорії в галузі філософії релігії і релігійної філософії з огляду на сучасні тенденції та перспективи їх розвитку; актуальні проблеми в сучасних дослідженнях в галузі історії релігії; описові і порівняльно-класифікаційні установки; актуальні проблеми функціонування релігій в новому міждисциплінарному просторі з використанням новітніх методів та підходів; закономірності утворення сучасних синкретичних і нетрадиційних релігійних рухів, формування релігійної ідентичності в сучасному світі. 2. Вміти обґрунтовувати власну світоглядну позицію щодо різноманітних концепцій релігійної філософії та філософії релігії; самостійно ставити конкретні цілі і завдання наукових досліджень та реалізовувати їх за окремими напрямами релігієзнавства за допомогою обраних теоретичних підходів та методів, засвоюваних при вивченні дисциплін напряму філософії релігії та релігійної філософії.

Дисципліна «Професійна та корпоративна етика» належить до переліку обов’язкових дисциплін та викладається у ІІ семестрі магістратури. Навчальна дисципліна спрямована на формування освіченого фахівця, етично компетентного і морально орієнтованого на сумлінне, свідоме й етично виважене виконання професійної діяльності. Визначається предметне поле прикладної, професійної і корпоративної етик, їх місце в структурі етичного знання, особливості етичної регуляції професійної діяльності, етичні виміри професіоналізму. Прояснюється місія і структура етичної інфраструктури як інструменту управління цінностями у професійній і корпоративній діяльності, моделі та функції етичних підрозділів та етичних документів, зокрема етичного кодексу, етичний моніторинг та етичний аудит як контроль етичної діяльності. З’ясовуються основи корпоративної культури та моральні стандарти діяльності організації. Послідовно розглядаються особливості соціально-нормативних конкретизацій моралі в ряді соціальних практик. Зокрема приділяється увага університетській етиці, ціннісній динаміці університетського життя в культурно-історичній динаміці, місії університету в сучасній соціокультурній практиці. Визначаються основи педагогічної етики, її структура та предметне поле. З’ясовуються ціннісні засади наукової діяльності в соціокультурній діяльності, цінніснонормативні засади діяльності вченого, етичні виміри співвідношення етики і технології, а також особливості соціальної відповідальності в науці. Висвітлюються морально-етичні колізії предметного поля біоетики, принципи біоетики та їх інституційне забезпечення, конкретні біомедичні проблеми етичного характеру. Розглядаються етапи формування екоетики та принципи етичного ставлення до природи. Особлива увага приділяється вивченню інституціалізації екоетики та особливостям її функціонування у громадянському суспільстві та міжнародній політиці.

1. Бойко І. Біоетика: Скрипти для студентів /І.Бойко. Вид 2-ге, випр. – Львів: Вид-во УКУ, 2008. – 178 с 2. Основи корпоративної культури / Ломачинська І.М., Рихліцька О.Д., Барна Н.В.; за ред.. І.М.Ломачинської. - К.: Університет «Україна», 2011. – 281 с. 3. Прикладна етика. Навч.посібник / За наук.ред. Панченко В.І. – К.: «Центр учбової літератури», 2012. – 392 с. 4. Професійна та корпоративна етика: навч. посіб. / за ред. В.І. Панченко. – К: 2019 ВПЦ «Київський університет», 2019.

Лекції, семінари, самостійна робота, підсумкова контрольна робота.

Підсумкове оцінювання у формі заліку: Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкової контрольної роботи. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критичний мінімум – 60 балів, для одержання заліку необхідно обов’язково відпрацювати пропущені теми в письмовій формі та здати/надіслати електронною поштою викладачу, що проводить семінарські заняття. Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестрову роботу (мінімум 48, максимум 80 балів) та підсумкової контрольної роботи (мінімум 12, максимум 20 балів).

українська