Інфопакет

Східні ремінісценції в українській літературі

ННД.14.02

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

3 Семестр

2

ПРН13,ПРН17,ПРН18. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми"

Очна форма

Курс має інтерактивний характер. Він побудований з урахуванням прослуханих курсів «Вступ до філології», «Історія китайської літератури», «Лінгвокраїнознавсто Китаю», курсу (шкільного) української літератури і передбачає «різні навчальні рівні».

В різні періоди розвитку української літератури інтерес до Сходу, «попит» на східні пам’ятки був різним і реалізувався він по-різному: через «релігійні» канали, подорожі, згодом перекази (найчастіше через посередництво греків, болгар, чехів) або переклади, опосередковані і прямі контакти, чинники геополітичного характеру, спогади, різні форми рецепції поширених сюжетів та образів, розширюючи та урізноманітнюючи художнє поле літератури. В основному вони були суголосні тим процесам/явищам, які супроводжували літературу-реципієнта. Навчальна дисципліна «Українська мова і література» - комплексна дисципліна, що складається з двох частин: Частина 1. Українська мова: основи редагування (2 кредити); Частина 2. Східні ремінісценції в українській літературі (2 кредити).

1. Вавилонські гимни і молитви. Переклади з поясненнями Івана Франка. Львів, 1911. 2. Возняк М. С. Історія української літератури. У 2 частинах. Львів: Світ, 1992. 3. Історія української літератури. У восьми томах. К., 1967. 4. Мейзерська Т. С. Re-presence. Відлуння Сходу в українській літературі ХІХ ст. Одеса, 2009. 156 с. 5. Рахно К. Східні ремінісценції в українському фольклорі // Мовні та літературні зв'язки України з країнами Сходу. К., 2010. С. 59-98. 6. Рудницький Л. До феномена української літератури // Українознавство. 2001. №1. 7. Саїд Е. Орієнталізм. К.: Основи, 2001. 512 с. 8. Франко І. Передмова // І. Франко. Твори у 50 томах. Т. 33. К., 1983. С. 417-421. 9. Шерех Ю. Друга черга. К.: Сучасність, 1978. 389 с.

У курсі передбачено такі форми організації навчання: лекційні й семінарські заняття, що проводяться з використанням інтерактивних методів навчання, та самостійна робота. Основними видами роботи та, відповідно, об’єктами семестрового контролю є: відповідь на семінарському занятті, реферат, індивідуальне завдання, контрольна робота. Детально заплановані освітні заходи та методи викладання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема теоретичної підготовки, що складає 40% від загальної оцінки, та практичної підготовки, що складає 60% загальної оцінки. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом за аудиторну роботу та за самостійну роботу; у підсумку: у максимальному вимірі 60 балів, у мінімальному вимірі 36 балів. Підсумкове оцінювання: іспит. Критерії семестрового оцінювання і критерії оцінювання на іспиті представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

українська