Інфопакет

Основи мовознавства: діахронія

ННД.13.03

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

2 Семестр

2

ПРН7,ПРН8,ПРН15, ПРН16,ПРН17. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми"

Очна форма

Успішне опанування курсу «Основи мовознавства (синхронія)».

Змістом курсу є формування знань про діахронічну теорію мовознавства як систему нкових галузей – генетичного та еволюційного мовознавства. Курс подає матеріал про діахронічну складову основ мовознавства як навчальну дисципліну; з'ясовує її відмінність від однойменної наукової дисципліни; висвітлює зміст категорій «діахронія», «історія», «формування», «еволюція»; запроваджує поділ історичного мовознавства на генетичне та еволюційне; визначає базові поняття, концепції, закономірності історичного мовознавства, знання яких необхідне для подальшого оволодіння фахом. Курс входить у цикл обов’язкових навчальних дисциплін і є складовою частиною комплексної дисципліни «Вступ до філології», що складається з чотирьох частин: Частина 1. Латинська мова (2 кредити); Частина 2. Основи мовознавства: синхронія (2 кредити); Частина 3. Основи мовознавства: діахронія (2 кредити); Частина 4. Вступ до китайської філології (2 кредити).

1. Тищенко К.М. Основи мовознавства. Системний підручник. Київ, 2007. 2. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. Київ, 2000. 3. Тищенко К.М. Лекції з генетичного мовознавства. (Передісторія мовлення. Палеосиґні-фіка. Історична синтактика). Київ, 1999. 4. Тищенко К.М. Долітописна мовна історія українців. Київ-Дрогобич, 2016. 5. ЕСУМ – Етимологічний словник української мови: В 7 т. Київ, 1982-2006.

У курсі передбачено такі форми організації навчання: лекційні та семінарські заняття, що проводяться з використанням інтерактивних методів навчання, та самостійна робота. Основними видами роботи та, відповідно, об’єктами семестрового контролю є: усні відповіді, участь у дискусіях, тестові завдання, модульна роботи. Детально заплановані освітні заходи та методи викладання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема теоретичної підготовки, що складає 40% від загальної оцінки, та практичної підготовки, що складає 60% загальної оцінки. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом за аудиторну роботу та за самостійну роботу; у підсумку: у максимальному вимірі 60 балів, у мінімальному вимірі 36 балів. Підсумкове оцінювання: іспит. Критерії семестрового оцінювання і критерії оцінювання на іспиті представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

українська