Інфопакет

Навчальна практика з методів обробки географічної інформації

ОК 21

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

4 Семестр

5

ПР03. Пояснювати особливості організації географічного простору залежно від рельєфу, сучасного та давнього геоморфогенезу території. ПР04. Аналізувати географічний потенціал території у зв’язку із геоморфологічною ситуацією, а також для потреб організації та розвитку природопізнавального туризму. ПР05. Збирати, обробляти та аналізувати інформацію в області географічних наук, зокрема для вирішення завдань геоморфології, палеогеографії та природопізнавального туризму. ПР11. Дотримуватися морально-етичних аспектів досліджень, чесності, професійного кодексу поведінки.

Очна форма

1. Успішне опанування дисциплін «Основи геоекології», «Ландшафтознавство», «Ландшафтна екологія», «Геоморфологія», «Картографія», «Основи ГІС», «Навчальна практика з методів набуття географічної інформації». 2. Мати здатність до критичного мислення, аналізу і синтезу інформації про природні об’єкти з різноманітних джерел; 3. Вміти самостійно досліджувати, аналізувати просторово-часові параметри ландшафтів; 4. Знати сучасні кількісні та якісні методи географічних досліджень, вміти їх застосовувати у виробничій та науково-дослідницькій діяльності

Дана навчальна дисципліна присвячена вивченню загальних методів обробки географічної інформації та даних, принципів та сучасних методик вирішення основних проблем в площині предметної області знань природничої географії. Дисципліна спрямована на формування у студентів спеціальних професійних, соціальних та особистісних компетенцій, накопичення знань щодо можливості критичного мислення, аналізу і синтезу, здатності шукати, обробляти та аналізувати інформацію та дані з різних джерел, здатності визначати, формулювати і вирішувати проблеми у сфері природничої географії. Окремими складовими дисципліни є вивчення загальних підходів та спеціальних методів вивчення наукових публікацій (статей у фахових виданнях, монографій тощо), картографічних матеріалів, обробки результатів польових та лабораторних досліжень, даних дистанційного зондування Землі як основних джерел отримання достовірної інформації про навколишнє середовище. Функціональний блок дисципліни передбачає опанування такими складовими, як здатність застосовувати базові знання природничих наук, здатність застосовувати прості кількісні та якісні методи при дослідженні геосистем, здатність самостійно досліджувати, аналізувати просторово-часові зміни у параметрах геокомпонентів для цілей успішної подальшої професійної діяльності.

1. Основи дистанційного зондування Землі: історія та практичне застосування: навчальний посібник / С.О. Довгий, В.І. Лялько, С.М. Бабійчук, Т.Л. Кучма, О.В. Томченко, Л. Я. Юрків. – Київ, 2019. - 316 с. 2. Свідзінська Д.В. Методи геоекологічних досліджень: геоінформаційний практикум на основі відкритої ГІС SAGA. – Київ, 2014. – 402 с. 3. Key Methods in Geography / N. Clifford, S. French, G. Valentine (Eds.). – SAGE, 2010. - 569 p. 7. Research Methods in Geography: A Critical Introduction / B. Gomez, J.P. Jones (Eds.). – Blackwell Publishing, 2010. - 459 p.

Лекція, практичне заняття, аналітична робота

Виконання творчих аналітично-розрахункових робіт, диференційований залік. Рекомендований мінімум для допуску – 30 балів. Для студентів, які набрали сумарно меншу від 30 балів (рекомендований мінімум) кількість, обов’язковою умовою для отримання допуску до диференційованого заліку є написання рефератів по питанням пропущених чи недостатньо засвоєних тем. Підсумкове оцінювання у формі диференційованого заліку проводиться в письмовому форматі. Максимальна кількість балів– 40, мінімальна кількість балів, що додаються до семестрових – 20 (50% максимальної кількості балів, відведених на диференційований залік).

Українська