Інфопакет

Теорія фольклору

ННД.14

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

3 Семестр

3

ПРН 7. Розуміти чинники етнокультурної динаміки, принципи періодизації етнокультурних процесів, їх специфічні риси та характеристики. ПРН 13. Аналізувати й інтерпретувати твори української та зарубіжної художньої літератури й усної народної творчості, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі. ПРН 16. Знати й розуміти основні поняття, теорії та концепції фольклористики, мовознавства й літературознавства, уміти застосовувати їх у професійній діяльності.

Очна форма

До початку вивчення цієї дисципліни студенти повинні опанувати навчальні дисципліни ОК. 13. Український фольклор, ОК.14. Міфологія, ОК. 15. Світовий епос. Повинні знати жанрологію фольклору, основні фольклористичні праці, обрядові практики, методики аналізу фольклорного матеріалу. Уміти узагальнювати та резюмувати великий обсяг теоретичної інформації, ідентифікувати жанри фольклору, працювати з різними джерелами наукової інформації, опрацьовувати її, робити узагальнення та висновки. Володіти елементарними навичками аналізу теоретичних праць з фольклористики, фольклорного тексту; пошуку та обробки інформації фольклористичного спрямування.

Мета дисципліни познайомити студентів з найбільш знаковими теоретичними доробками фольклористичної науки (фундаментальними працями, школами, теоріями, жанровими класифікаціями тощо), навчити студентів компаративному аналізу, сформувати уявлення про природу фольклорного дослідження, навчити застосовувати методи для вирішення категоріальних завдань у фольклористиці. Анотація. Навчальна дисципліна «Теорія фольклору» є однією із ключових складових підготовки фахівців за освітньою програмою «фольклористика, українська мова і література та іноземна мова» і входить до обов’язкових навчальних дисциплін. Цей курс покликаний сформувати у студентів розуміння природи фольклористичної науки, шляхи виникнення фольклористичних теорій та шкіл, показати еволюцію уявлень про фольклорний текст та контекст фольклорних явищ. Це допоможе ідентифікувати різночасові та різновекторні підходи до вивчення фольклору, щоб застосовувати власний оригінальний підхід у вирішенні знакових питань для фольклористики.

1. Гінда О. Фольклористика і фольклор: до актуалізації проблеми / Держава і Регіони. Науково-практичний журнал ПКУ. – Запоріжжя, 2012. – № 1. – С. 87–89. 2. Гінда О. Термін фольклор як понятійне та дискусійне поле // Studia methodologica. – Вип. 34. – Тернопіль, 2012. – С. 62–76. 3. Грица С. Категорія парадигми у вивченні варіаційної специфіки фольклору. Фольклор у просторі і часі. – Тернопіль, 2000. – С. 40–52. 4. Денисюк І. Національна специфіка українського фольклору (матеріали до лекції): http://www.twirpx.com/file/263259/. 5. Івановська О. Український фольклор: семантика і прагматика традиційних смислів: підручник для студентів фольклористичних та філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Київ. – 2012. – 336 с. 6. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі. – Львів, 2010.

У курсі передбачено 2 змістові частини. Заняття проводяться у вигляді лекцій та семінарських занять. Завершується дисципліна – екзаменом. Перша частина – ознайомлення з основними напрямками сучасної фольклористики, основними фольклористичними працями, термінами та поняттями; ознайомлення із фольклористичними методиками та правилами їх застосування для інтерпретації фольклорних явищ; основні етапи становлення фольклористики як наукової дисципліни. Друга – аналіз знакових фольклористичних праць; розвиток фольклористичних ідей у синхронії та діахронії, модерні тенденції та підходи у фольклористиці.

Упродовж семестру після лекційних занять із відповідних тем проводяться семінарські заняття, на яких здійснюється оцінювання. Завершується дисципліна іспитом. Студенти, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критично-розрахунковий мінімум – 36 балів, до складання іспиту не допускаються. Семестрову підсумкову оцінку формують бали, отримані студентом у процесі виконання видів і форм навчання, описаних у робочій програмі, та отримані на іспиті. Максимальний розподіл здійснюється за таким алгоритмом: 60 балів (60 %) – семестровий контроль і 40 балів (40 %) – іспит.

Українська