Інфопакет

Тенденції розвитку світового літературного процесу

ННД.16.02

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

2 Семестр

2

ПРН3,ПРН4,ПРН13. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми"

1. Успішне опанування курсу: «Антична література». 2. Знання теоретичних основ: літературознавства, античної літератури і давньої літератури Сходу, шкільної програми із зарубіжної літератури. 3. Володіння базовим інструментарієм аналізу художнього тексту. 4.Уміння: здійснювати базовий літературознавчий аналіз художнього тексту, розрізняти літературні епохи, напрями, стилі та явища.

Навчальна дисципліна «Зарубіжна література» - комплексна дисципліна, що складається з двох частин: Частина 1. Антична література (2 кредити); Частина 2. Тенденції розвитку світового літературного процесу (2 кредити). У межах другої частини увага зосереджена на тенденціях світового літературного процесу від Середньовіччя до початку ХХІ століття, зокрема до курсу залучено тексти з історії зарубіжної літератури різних епох, які дотичні до сходознавчої історії, тематики та проблематики.

1. Зубрицька М. (ред.) Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Л.: Літопис, 1996. 2. Шалагінов Б. Зарубіжна література від античності до початку ХІХ сторіччя. – К., 2004. 3. Література західноєвропейського середньовіччя. – Вінниця, 2003. 4. Козлик В.І. Світова літератури доби Середньовіччя та епохи Відродження. – Івано-Франківськ, 2011. 5. Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму. – К., 1997.

У курсі передбачено такі форми організації навчання: лекційні й семінарські заняття, що проводяться з використанням інтерактивних методів навчання, та самостійна робота. Основними видами роботи та, відповідно, об’єктами семестрового контролю є: відповідь на семінарському занятті, виконання творчого есею, модульні контрольні тести, ведення словника літературознавчих термінів. Детально заплановані освітні заходи та методи викладання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема теоретичної підготовки, що складає 40% від загальної оцінки, та практичної підготовки, що складає 60% загальної оцінки. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом за аудиторну роботу та за самостійну роботу; у підсумку: у максимальному вимірі 60 балів, у мінімальному вимірі 36 балів. Підсумкове оцінювання: іспит. Критерії семестрового оцінювання і критерії оцінювання на іспиті представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

українська