Інфопакет

Герменевтика етнокультури

ДВС.1.01.

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

1 Семестр

3

ПРН 1. Розуміти специфіку та особливості реалізації культурних ідей, образів та смислів, а також критично оцінювати можливості іхньої інтерпретації для розв'язання суспільно-значимих проблем. ПРН 2. Аналізувати текстові та візуальні джерела інформації щодо культурних явищ та процесів, верифікувати інформацію у відповідності до професійних задач. ПРН 7. Оцінювати історичні здобутки та новітні досягнення культурології. ПРН 12. Збирати, аналізувати та оцінювати емпіричні факти та здійснювати їх інтерпретацію у відповідності до сучасних теоретичних уявлень відповідного напряму культурології. ПРН 16.1. Вправно застосовувати методику інтертекстуальності та сучасних реконструктивних прийомів як у галузі культурної антропології, так і в міждисциплінарному аспекті.

Очна форма

До початку вивчення цього курсу студенти мають знати семантичне значення ритуальних практик, функціональне навантаження календарних, родинних ініціальних обрядів. Уміти аналізувати символічне значення ритуалів, виокремлювати спорідненні культурні практики, визначати періоди становлення тих чи інших елементів традиції. Володіти елементарними навичками наукового дослідження, порівняльним методом, критично мислити та визначати базис культурологічних уявлень, уніфіковані частини традиції.

Мета дисципліни полягає в необхідності формування у студентів знань про глибинні коди традиційної культури етносу, семантику ритуалів, міфологічні уявлення та міфологічне мислення, а також його вплив на сучасний культурологічний процес. Анотація. Дисципліна «Герменевтика етнокультури» належить до переліку обов’язкових дисциплін та викладається у І чи ІІ семестрі магістратури – відповідно до навчального плану за конкретною філологічною освітньою програмою. Навчальна дисципліна «Герменевтика етнокультури» вивчає семантичні коди етнокультурної традиції, виникнення, трансформацію та прояв міфологічних уявлень. Опрацювання теоретичного змісту курсу спрямоване на вивчення процесу трансформації традиційних обрядів та ритуалів, їх генетичний зв’язок, дослідження умов функціонування фольклорних символів в сучасних соціокомунікативних реаліях.

1. Бойко А. Архетипи народної сміхової культури в українських політичних реаліях ХХІ ст. (Фольклор-2004) [Електронний ресурс] / Алла Бойко // Інститут журналістики. – 2005. – Режим доступу до ресурсу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2041 2. Гумилев Л. География этноса в исторический период / Л. Гумилев. – Ленинград : «Наука» Ленинградское отделение, 1990. – 279 с. 3. Дандес А. Фольклор: семиотика и / или психоанализ / Алан Дандес. – Москва : Восточная литература, 2003. – 279 с. 4. Ентоні Сміт. Національна ідентичність / Ентоні Сміт; [пер. з англ. П. Таращука, за виданням: National Identity Antony D. Smith Penguin Books, 1991]. – К. : Основи, 1994. – 222 с. 5. Івановська О. П. Український фольклор: семантика і прагматика традиційних смислів. Підручник / Олена Петрівна Івановська. – Київ : ВПК «Експрес-Поліграф», 2012. – 336 с.

У курсі передбачено 3 змістових частини. Перша частина курсу присвячена міській культурі як культурі епохи глобалізації. Друга частина курсу сфокусована на взаємозв’язках міської та традиційної культури. Заняття проводяться у вигляді лекцій, семінарів, з використання інтерактивних методів навчання. Усі результати навчання оцінюються на лекційних та семінарських заняттях упродовж семестру. Творче завдання студенти здають на пізніше останнього лекційного тижня. Завершується дисципліна заліком.

Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкової контрольної роботи. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критичний мінімум – 60 балів, для одержання заліку необхідно обов’язково відпрацювати пропущені теми в письмовій формі та здати/надіслати електронною поштою викладачу, що проводить семінарські заняття. Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестрову роботу (мінімум 48, максимум 80 балів) та підсумкової контрольної роботи (мінімум 12, максимум 20 балів).

Українська мова