Інфопакет

Основи теорії інтертекстуальності

ВБ.1.03

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

7 Семестр

4

ПРН 2 Ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати. ПРН 3 Організовувати процес свого навчання й самоосвіти. ПРН 13, ПРН 21.1, ПРН 23.1, ПРН 24.1 - Вичерпний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".

Очна форма

Студент повинен: знати: – теорію літератури; – базові явища українського літературного процесу; – художні тексти в науковому прочитанні, аналітичному осмисленні та засвоєнні; – літературні зв’язки та місце української літератури в європейському просторі володіти: – необхідним термінологічним апаратом; – методологією аналізу художніх текстів; – навичками самостійної роботи з текстами; вміти: – аналізувати художні тексти із залученням різних методів дослідження та сучасної наукової термінології; – працювати з джерельним і критичним матеріалом; – висловлювати свої думки логічно й послідовно; – грамотно посилатися на авторитетні дослідження; – обґрунтовувати й аргументовано обстоювати власну думку.

Мета дисципліни – ознайомити студентів з теорією інтертекстуальності; навчити їх оперувати методом інтертекстуального аналізу художніх текстів, виявляти та досліджувати текстові запозичення (інтексти) у творах української літератури. Навчальна дисципліна «Основи теорії інтертекстуальності» спрямована на ознайомлення студентів з теорією інтертекстуального аналізу текстів; вивчення інтертекстуального зрізу історії української літератури; виявлення та дослідження інтекстів (тестових включень) різної форми та ґенези в творах української та зарубіжної літератури.

1. Баррі П. Вступ до теорії. Літературознавство та культурологія. К., 2008. 2.Крістєва Ю. Полілог. К., 2005. 3. Барт Р. Від твору до тексту // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття. Львів, 2002. 3. Дерріда Ж. Позиції. К., 1994 4. Кемпбелл Дж.Тисячоликий герой. Львів, 2020. 5. Фрай Н. Великий код: Біблія і література. –Львів, 2010. 6. Курціус Г.Р. Європейська література і латинське середньовіччя. – Львів, 2007. 7. Традиційні сюжети та образи. – Чернівці, 2004. 8. Біловус Л. Теорія інтертекстуальності: становлення понять, тлумачення термінів, систематика. – Тернопіль, 2003. 9. Шаповал М. Інтертекстуальність: історія, теорія, поетика. Київ, 2013.

Заплановані освітні заходи: усна відповідь у вигляді доповіді, повідомлення, презентації, доповнення, участь у дискусії, контрольна робота з відкритими відповідями. Методи викладання: лекція, семінар, самостійна робота.

Упродовж семестру здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт та форми контролю (іспит). Оцінка виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру та складання іспиту, на який виноситься 40 балів. Студентам, які за семестр набрали сумарно менше ніж 36 балів, для допуску до іспиту необхідно скласти матеріал за темами, за якими виникла заборгованість, у вигляді письмових робіт. Максимальна кількість балів на іспиті – 40 балів, мінімальна кількість балів (позитивна оцінка), які додаються до семестрових, – 24 бали. Іспит проводиться у формі письмової роботи, екзаменаційний білет складається з двох питань. Шкала відповідності оцінок: "відмінно" – 90–100 балів; "добре" – 75–89 балів; "задовільно" – 60–74 балів; "незадовільно" – 0–59 балів.

Українська