Інфопакет

Історико-філософські концепції ХІХ-ХХ ст.

ДВС.4.01

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

7 Семестр

5

ПРН 1. Розуміти сенс філософії, її місце в системі культури. ПРН 2. Розуміти розмаїття та специфіку філософських дисциплін, знати філософську термінологію. ПРН 8. Мати обізнаність у головних філософських методах і підходах, розуміти етико-практичну значущість філософського знання. ПРН 10. Мати навички реферування, систематизованого огляду та порівняльного аналізу філософської та загальнонаукової літератури. ПРН 17. Мати навички участі в наукових та прикладних дослідженнях у галузі філософії

Очна форма

1) До початку вивчення цього курсу студенти мають знати історію західної філософії, її періодизацію, бути ознайомленими з філософськими системами кантіанства, гегельянства, неокантіанства та марксизму, а також головними напрямками філософії XX ст. 2) Вміти аналізувати інформацію, застосовувати загальнологічні прийоми і методи пізнання та міркування. Використовувати основні форми письмової та усної презентації результатів навчання (виконувати письмові аналітичні завдання, писати есеї та реферативні огляди літератури, робити доповіді з мультимедійними презентаціями). 3) Володіти елементарними навичками пошуку та систематизації інформації, оцінювання джерел інформації, навичками активного слухання, загальними засадами аргументації та рефлексивного читання філософських текстів.

Дисципліна знайомить студентів з основними напрямами розвитку філософської історіографії XIX та XX століття з врахуванням їх впливу на європейську інтелектуальну історію та на сучасну філософську думку. Провідні тенденції розвитку історико-філософських концепцій XIX століття розглядаються на основі кантіанських, гегельянських, неокантіанських історико-філософських проектів, визначається вплив марксизму на становлення радянської «історико-філософської науки» в контексті її сучасної критики. Визначаються головні методологічні принципи та особливості томістичного, аналітичного, екзистенційного, герменевтичного та постмодерністського підходів в інтерпретації історії філософії. Послідовно розглядаються специфіка постановки та розв’язання теоретико-методологічних проблем історико-філософської науки в історико-філософських концепціях XX ст.

1. Горський В.С., Кушаков Ю.В., Табачковський В.Г. Дослідження історії історико- філософської науки (до 25-річчя заснування нового історико-філософського напряму) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: філософія, політологія. - 2006. - №81-83. - С. 15-21. 2. Дільтей В. Історія молодого Гегеля. Віндельбанд В. Відновлення гегельянства / Пер. з нім.: О.Литвиненко; Наук.ред. Ю.Кушаков. К., 2008. 3. Кононенко Т. П. До питання структурної відповідності базової теорії викладання освітньому середовищу (філософія та історія філософії). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2004. №66-67. С.49. 4. Рассел Б. Історія західної філософії. - К.: Основи, 1995. 5. Рікер П. Історія та істина. - К.: Вид. дім «КМ Academia»; Ун. вид-во «Пульсари» 2001. 6. Татаркевич В. Історія філософії: Т.З: Філософія XIX ст. і новітня. / Пер. з пол. О.Гірний. - Львів: Свічадо, 1999.

Лекції, семінари, самостійна робота

Підсумкове оцінювання у формі заліку: Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкової контрольної роботи. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критичний мінімум - 60 балів, для одержання заліку необхідно обов’язково відпрацювати пропущені теми в письмовій формі та здати/надіслати електронною поштою викладачу, що проводить семінарські заняття. Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестрову роботу (мінімум 48, максимум 80 балів) та підсумкової контрольної роботи (мінімум 12, максимум 20 балів).

Українська