Інфопакет

Українська художня література як історичне джерело

ВК

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

5 Семестр

3

Знати характеристики етапів розвитку української художньої літератури Історичний дискурс в українському літературному процесі, найважливіші факти та події в історії розвитку історичної художньої літератури. Вміти виявляти та опрацьовувати історичні джерела різних видів, аналізувати твори, наукові тексти з питань розвитку історичної художньої літератури та узагальнювати цю інформацію, визначати інформаційний потенціал художніх творів як конкретних історичних джерел, досліджувати життя та діяльність постатей літературного процесу, формувати, формулювати та обґрунтовувати власне бачення проблеми відображення як епохальних, так і повсякденних проблем українського суспільства в українській худ. літературі, здійснювати історичний аналіз впливу суспільно-політичних процесів на літературу в Україні, виявляти і опрацьовувати належним чином джерела інформації. Висунути і обґрунтувати погляди щодо перспектив розвитку жанру альтернативної історії в художній літературі України

Очна форма

Знати сучасні методи історичного пізнання; історичний та культурологічний термінологічно-понятійний апарат; характер і особливості історичного та культурного розвитку України наприкінці ХІХ - початку ХХІ ст. Вміти самостійно поглиблювати свої знання шляхом пошуку й опрацювання нової інформації з використанням сучасних технічних засобів; науково оцінювати роль суб’єктивних та об’єктивних чинників в історичному та літературному процесах, подіях і явищах; уміти комунікувати на заняттях, усвідомлювати міру відповідальності за автономно прийняті рішення.

Художня література – своєрідний інструмент проникнення в сутність людського буття, це одна із найдавніших сфер осмислення і пізнання історії. Такий напрям мистецтва як література на сьогодні виявляється одним із найкращих засобів розмови про досвід суспільства через індивідуальні письменницькі голоси. Пропонований курс сприятиме звільненню свідомості молодого покоління письменства від стереотипів минулого; формуванню студентством власних програм участі у в реальному мистецькому та державницькому процесах; стати активними суб’єктами художньокультурного життя, здатними до особистісної інтерпретації. Змінюються історичні епохи, проте визначальним у цьому процесі залишається тлумачення естетичної природи літератури та її ставлення до дійсності. Література національних спільнот є одним із джерел, з яких окрема особа бере життєві орієнтири, що формують її самосвідомість, вибудовують ієрархію норм та цінностей. Вивчення висвітлення історії в художніх творах дає знання правди про рідну літературу, прищеплює вміння адекватно сприймати мистецькі цінності певної нації, виховує почуття національної гідності, дає можливість піднятися від повсякденності до широких творчих узагальнень думок. Мета дисципліни – поглибити знання студентів з проблеми «художня література України як історичне джерело»; сформувати цілісне бачення української художньої літератури як історичного джерела; дослідити традиції і новаторство, закономірності та парадокси літературного процесу України; історичне та літературне буття: минуле і сучасність.

Білоус П. В. Вступ до літературознавства. — К., 2011. — 336 с. Голубенко П. Україна і Росія у світлі культурних взаємин. — К., 1993. — 447 с. Гундорова Т. “Внутрішня колонізація” – повторна колонізація [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://krytyka.com/ua/articles/vnutrishnya-kolonizatsiya-povtornakolonizatsiya?page=2%20. Демська-Будзуляк Л. Українське літературознавство від ідеї до тексту: Неокласичний дискурс. Монографія. Київ: Смолоскип, 2019. 600 с. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. [у 11 т.] / Головний редактор В. Кубійович //Перевид. в Україні; Репринт. відтвор. видання 1955-1984. — Львів: НТШ, 1994. Історія української культури: у 5 т., 9 кн. К., 2001 – 2013. Історія української літератури. ХХ ст. : У 2 кн К., 1993. Петасюк О. І. Історія в художній літературі : Український досвід. Актуальні акценти. – К., 2018. – 48 с.

Завдання (навчальні цілі) - формувати здатність до цілеспрямованого накопичування знання, самостійного пошуку та опрацювання інформації, а також здатність до творчого мислення, яке полягає у схильності до нестандартного вирішення задач, самостійності міркувань та умовиводів з проблеми висвітлення історії в українській художній літературі; застосовувати набуті знання з даної дисципліни у повсякденній діяльності для орієнтації в національно-культурних процесах, оцінки мистецьких явищ і подій; надавати кваліфіковані консультації з питань взаємопов’язаності української художньої літератури та української історії; цінування та повага різноманітності та мультикультурності.

Семестрове оцінювання: Контрольна робота. Робота на семінарських заняттях. Творче завдання (есе – самостійна робота). Підсумкове оцінювання: форма оцінювання – залік. Максимальна кількість балів які можуть бути отримані студентом - 40 балів; результати навчання які будуть оцінюватись – знання наукової хронології, періодизації і характеристика основних етапів історії літератури, закономірності культурно-історичного розвитку в конкретні історичні періоди, найважливіших фактів, подій літературного процесу, вміння всебічно розглядати проблему дослідження з використанням відповідних джерел і наукової літератури, з’ясовувати взаємозв’язок між історичними подіями та культурними явищами, процесами та демонструвати змістовні думки, обґрунтовані положення і висновки про них, виявляти спільні й відмінні риси в підходах українських і зарубіжних істориків до історії літератури загалом, та дослідження літератури як історичного джерела; форма проведення і види завдань – письмовий залік (2 запитання).

українська