Інфопакет

Україна в європейських інтеграційних процесах

ВК 3.8

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

8 Семестр

3

Знати наукову хронологію, періодизацію і характеристики основних етапів інтеграційного руху Знати основні інтеграційні тенденції в конкретні історичні періоди. Знати найважливіші факти, події в історії інтеграції. Вміти всебічно розглядати проблему дослідження з використанням відповідних джерел і наукової літератури. Вміти інтерпретувати інформацію з різноманітних джерел. Вміти досліджувати життя та діяльність певних постатей інтеграційного руху у контексті їхньої історичної доби. Вміти робити висновки про результати діяльності осіб, спільнот та структур у конкретні історичні епохи. Вміти виявляти закономірності та особливості національного та світового поступу в інтеграційній сфері, їх взаємозалежності у процесі історичного розвитку. Вміти виявляти і опрацьовувати належним чином джерела інформації. Прийняти і обґрунтувати рішення, що дозволяють виявляти спільні й відмінні риси в підходах українських і зарубіжних істориків до історії інтегрування.

Очна форма

Знати сучасні методи історичного пізнання; історичний термінологічнопонятійний апарат; характер і особливості інтеграційного розвитку України та світу; основні історичні події в межах курсу, їх періодизацію, джерельну базу, причини та наслідки. Вміти самостійно поглиблювати свої знання шляхом пошуку й опрацювання нової інформації з використанням сучасних технічних засобів; науково оцінювати роль суб’єктивних та об’єктивних чинників в історичному процесі, подіях і явищах.

Навчальна дисципліна складається із 2-х блоків: теоретичні підвалини інтегрування, світові інтеграційні процеси та входження України в європейські структури; основи політичного, безпекового та інформаційного інтегрування України Осмислення ідеї євроінтеграційного поступу має ціннісно-ідеологічний вимір та вимір безпеки. Навчальна дисципліна дозволить закріпити уміння: проводити моніторинг ситуації (аналіз, висновки, прогнози); ілюструвати твердження історичними прикладами; узагальнювати матеріал відповідними схемами та таблицями; проводити короткі огляди передісторії певних проблем; готувати матеріли на круглі столи, для контент-аналізу текстів масової комунікації тощо. Мета дисципліни – здобуття теоретичного фундаменту знань проблеми інтеграційного руху України, усвідомлення сутності головних тенденцій та закономірностей практичного поступу країни у євроінтеграційному напрямку, формування у студентів уміння спиратися на концептуальні основи національної стратегії держави.

Білорус О.Г. Глобалізація і національна стратегія України. – К., 2001. – 301с., Інтеграція правової системи України в Європейський простір: стан та шляхи розвитку. Кропивницький, 2018.– 336 с., Кордон М. В. Європейська та євроатлантична інтеграція України. Київ, 2010. – 171 c., Ліпкан В. А., Максименко Ю. Є., Желіховський В. М. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції. Київ, 2006. 280 с., Петасюк О. Гібридна війна: сприйняття явища через дефініції терміну // International scientific and practical conference «Challenges of hybrid war: information dimension: conference proceedings. August 16-17, 2019. Vilnus : Izdevnieciba «Baltija Publishing». 164 pages. – p. 41-44.

Завдання - здатність у процесі навчання, здійснювати аналіз історичних явищ і подій, що передбачає застосування теорій та методів історичної науки; формування вмінь студентів системно й історично аналізувати політичний, соціально-економічний бекграунд інтеграційного руху України; вироблення навичок компаративного бачення світових процесів; порівняння змісту різних текстів, пошук та узагальнення інформації з досліджуваної проблеми; критичне усвідомлення взаємозв’язку між фактами, подіями, явищами і процесами у минулому та сучасності; сприяння усвідомленню сутності інтеграційних процесів та явищ; персоніфікація історії інтеграції. Загальні компетентності – знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності; здатність працювати у команді; навики здійснення безпечної діяльності; визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань; здатність реалізувати свої права та обов’язки як члена суспільства.

Семестрове оцінювання: Самостійна робота (тести, презентації). Контрольна робота (тест) блоки. Залік. Підсумкове оцінювання: залік. Обов’язковою умовою для отримання заліку є написання студентом підсумкової контрольної роботи і виконання творчого завдання. Студент, який не набрав 60 балів за результатами семестрового оцінювання. Для складання заліку під час перескладання, яке призначається відповідно до затвердженого деканатом графіку, студент має відпрацювати викладачу ті види семестрового оцінювання на яких не набрав мінімальної кількості балів (контрольна робота, пропущені чи з незначною кількістю набраних балів семінарські заняття). У разі якщо студент не отримав залік під час перескладання викладачу, відбувається перескладання комісії. Для перескладання на комісії студенту пропонується перелік запитань та завдань, які мають перевірити всі результати навчання за даною дисципліною.

українська