Інфопакет

Повсякденне життя населення в УСРР 1920-1930-ті рр.

ВК 3.3

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

5 Семестр

3

Знати періодизацію і характерні риси окремих етапів історії УСРР/УРСР Знати основні елементи історії повсякдення Знати найважливіші факти, події та процеси в повсякденному житті населення в УСРР Вміти виявляти вплив суспільнополітичних, соціально-економічних та національно-культурних процесів на повсякденне життя в УСРР/УРСР Вміти використовувати різні джерела і наукову літературу з історії повсякдення Вміти досліджувати життя та діяльність конкретних людей у контексті їхньої історичної доби Вміти аналізувати вплив діяльності органів державної влади на повсякденне життя в УСРР/УРСР Вміти з’ясовувати взаємозв’язок між історичними процесами, окремими подіями та повсякденням Вміти виявляти та інтерпретувати джерела інформації з історії повсякдення Виявляти спільні й відмінні риси в підходах українських і зарубіжних істориків до історії повсякдення в УСРР/УРСР

Очна форма

Знати історичний термінологічно-понятійний апарат; основні принципи і методи історичного пізнання; особливості історичного процесу в Україні у першій половині ХХ ст. Вміти самостійно поглиблювати свої знання шляхом пошуку й опрацювання історичних джерел з актуальної наукової проблеми; визначати роль об’єктивних та суб’єктивних чинників в історичному процесі, подіях і явищах.

Після поразки Української революції 1917-1921 рр. і встановлення радянської влади на частині українських земель розпочався період творення «нового» суспільства. Ідея формування «нової» людини проголошена більшовицькими ідеологами стала стратегічним завданням внутрішньої політики в радянській державі. 1920-ті роки в історії УСРР стали часом становлення нового радянського повсякдення в умовах реалізації більшовиками нової економічної політики і політики коренізації. В 1930-х рр. на фоні становлення тоталітарної системи, здійснення індустріалізації та колективізації відбулися суттєві зміни в повсякденному житті населення. Повсякденне життя надзвичайно багатогранне і охоплює різні сфери від економіки, політики, родини, соціальних стосунків, культурних інститутів до побуту, дозвілля різних верств, девіантної поведінки окремих людей. Мета дисципліни – сформувати сучасні уявлення про особливості повсякденного життя населення в Українській СРР у 1920-1930-х рр.

Колесник В.Ф., Пижик А.М. Україна в 1920-1930-ті роки. К., 2010. - 311 с. Коляструк О.А. Інтелігенція УСРР у 1920-ті роки: повсякденне життя: монографія. Х., 2010. - 385 с. Мовчан О.М. Повсякденне життя робітників УСРР. 1920-ті рр.: [монографія]. К., 2010. - 312 с. Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921-1928 рр.). – [Кн. 1], ч. 1. – К., 2010. – 445 с. – (Серія "З історії повсякденного життя в Україні"). Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921–1928 рр.). – [Кн. 1], ч. 2. – К., 2010. - 382 с. – (Серія "З історії повсякденного життя в Україні"). Прилуцький В. І. Молодь України в умовах формування тоталітарного ладу (1920-1939). - К., 2001. -250с. Рябченко О. Л. Студенти радянської України 1920-1930-х років: практики повсякденності та конфлікти ідентифікації. Х., 2012. - 455, [16] с. Суспільство і влада в радянській Україні років непу (1921-1928). Київ, 2015 . - Т. 1. - 2015. - 655 с.; - Т. 2. - 2015. - 598 с.

Завдання (навчальні цілі) - здатність здійснювати характеристику особливостей повсякденного життя суспільства в УСРР на макро і мікрорівнях, аналізувати явища і події повсякдення людей; формування вмінь студентів системно й історично аналізувати вплив економічних, соціальних, політичних і культурних процесів на повсякденне життя; пошук та узагальнення інформації з різних аспектів повсякдення; пошук взаємозв’язку між фактами, подіями, явищами і процесами в історії повсякдення.

Семестрове оцінювання: Самостійна робота Творче завдання. Підсумкова контрольна робота. Підсумкове оцінювання: форма оцінювання – залік. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання для успішних студентів. Обов’язковою умовою для отримання заліку є написання студентом підсумкової контрольної роботи і виконання творчого завдання. Студент, який не набрав 60 балів за результатами семестрового оцінювання, не склав залік і йому у відомість проставляється оцінка «не зараховано». Для складання заліку під час перескладання, яке призначається відповідно до затвердженого деканатом графіку, студент має відпрацювати викладачу ті види семестрового оцінювання на яких не набрав мінімальної кількості балів. У разі якщо студент не отримав залік під час перескладання викладачу, відбувається перескладання комісії.

українська