Інфопакет

ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ (ХІХ – поч. ХХ ст.)

ВК 1.9

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

8 Семестр

3

Знати джерела, здобутки історіографії й термінологічно-понятійний апарат з історії російської православної церкви (РПЦ) в Україні пізньомодерного часу, особливості адміністративно-територіального устрою російської православної церкви в Україні синодального періоду, проблематику суспільно-правового та матеріального становища православного духовенства в XIX – на початку XXст., характерні риси системи духовної освіти в Україні пізньомодерного часу – початкової, спеціальної та вищої. Вміти характеризувати особливості відносин православного духовенства до українського національного руху пізньомодерного часу, визначати особливості російської політики стосовно римо- та греко-католицької (унійної) церков в Україні за синодальної доби, визначати особливості російської політики стосовно новопротестантських рухів в Україні за синодальної доби, висвітлити приклади сходознавчих досліджень в другій половині XIX ст. та особливості діяльності Єрусалимської духовної місії РПЦ.

Очна форма

Знати теоретичні засади вивчення історії православної церкви в Україні; необхідні визначення та спеціальну термінологію з історії православної церкви в Україні; джерела та історіографію дослідження теми; адміністративно-територіальну структуру та систему управління історії православної церкви в Україні; ієрархічну структуру православного чорного та білого духовенства; хід реформ православної церкви; ставлення православного духовенства до суспільних процесів у Російській імперії та Україні зазначеного періоду; міжконфесійну ситуацію в Україні; позицію православного духовенства щодо розвитку українського національного руху; специфіку розвитку народної та спеціальної духовної освіти в Україні. Вміти визначати особливості догматики та канонів православної церкви; визначати та характеризувати джерела з історії православної церкви в Україні визначеного періоду; характеризувати суспільно-правове становище православного духовенства.

Ознайомлення з теоретичними засадами курсу у форматі особливостей християнської традиції богопізнання, догматики православної та католицької церков у порівняльному контексті. Представлено передумови розвитку православної церкви в Україні синодальної доби, зокрема процес переорієнтування православного духовенства в Руси-Україні на московську православну церкву за ранньомодерного часу і втілення в житті московсько-грецького проєкту відновлення православʼя 1620 р. та подальша співпраця православного духовенства і московської влади з нівеляції політичних прав та вольностей Малоросії протягом XVIII – початку ХX ст. Православна церква в Україні пізньомодерного часу висвітлюється крізь призму її інституційного розвитку – системи вищого синодального та єпархіального управління, управління монастирів, правового та матеріального становища православного духовенства за XIX – початку XX ст. У межах політики російської влади та православної церкви до інших конфесій висвітлюється становище римо- та греко-католицької (унійної) церков на теренах окупованих Росією українських земель, крім цього – становище новопротестантських згромаджень і старообрядництва. Окрема увага приділяється розвитку духовної освіти в Україні означеного часу – від рівня духовного училища до духовної академії. Висвітлюються особливості розвитку спеціальних знань з історичної та мистецької спадщини християнського Сходу.

Великий А. Г., ЧСВВ. З літопису християнської України. Церковно-історичні радіолекції з Ватикану. – Рим: Вид-во оо. Василіян, 1975. – Т. VII. – 274 с. Власовський І. Нарис історії УПЦ: У 4 т. – К.: Либідь, 1998. – Т. ІІІ. – 392 с. Історія релігії в Україні: У 10 т. // Редкол.: А. Колодний (голова) та ін. – К.: Український центр духовної культури, 1999. – Т. 3. Православ’я в Україні / За ред. А. Колодного, В. Климова. – 560 с. Крижанівський О., Плохій С. Історія церкви та релігійної думки в Україні. – Кн. 3. Кінець XVI – середина XIX століття. – К., 1994. – 336 с. Надтока О.М. Православна церква в Україні другої половини XVIII – початку XХ століття. Історіографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2014. – 255 с. Ульяновський В.І. Історія Церкви та релігійної думки в Україні. Т.1-2. К., 1994. Ульяновський В.І. Церква в Українській державі 1917-1920 рр. Кн.1: Доба Української ЦР. – К., 1997. Кн.2: Доба Гетьманату Павла Скоропадського. – К., 1997.

Завдання (навчальні цілі): вивчення теоретичних засад вивчення історії православної церкви; ознайомлення з догматами та канонами православної церкви; аналіз джерельної бази та історіографії проблематики історії російської православної церкви в Україні XIX – початку ХХ ст.; вивчення адміністративно-територіального устрою та системи управління та ієрархічної структури православної церкви в Україні; вивчення суспільно-правового статусу представників чорного та білого духовенства: суспільні прерогативи, права та привілеї, матеріальне забезпечення; ознайомлення з особливостями діяльності військового духовенства; аналіз реформ православної церкви протягом XIX – початку ХХ ст.; аналіз ставлення православної церкви до суспільних процесів в Російській імперії та, зокрема, в Україні; вивчення проблематики місця православної церкви в системі міжконфесійних відносин в Україні; вивчення розвитку народної та спеціальної духовної освіти в Україні.

Семестрове оцінювання: Контрольна робота з тем. Оцінювання роботи під час семінарських занять. Підсумкове оцінювання: форма оцінювання – іспит; максимальна кількість балів, які може отримати студент – 40 балів; оцінюються такі результати навчання студента: вміння розкрити перебіг українського національного руху пізньомодерного часу; висвітлити особливості національного руху за певних етапів та в межах двох великих регіонів – Наддніпрянщини і Західної України; проаналізувати ідейний доробок і діяльність діячів українського національного руху. Форма проведення іспиту – усно-письмова, види завдань – завдання, які потребують розгорнутих відповідей; мінімальний пороговий рівень екзаменаційної оцінки, за якої іспит вважається складеним – 24 бали. Необхідна умова допуску до іспиту: студент не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше ніж 20 балів (критично-розрахунковий мінімум). Рекомендований мінімум допуску до іспиту 36 балів.

українська