ФЕОДАЛЬНЕ МІСТО УКРАЇНИ-РУСИ ІХ–ХІІІ СТ.

Освітня програма: Історія України та культурна антропологія (з поглибленим вивченням іноземних мов)

Структурний підрозділ: Історичний факультет

Назва дисципліни
ФЕОДАЛЬНЕ МІСТО УКРАЇНИ-РУСИ ІХ–ХІІІ СТ.
Код дисципліни
ВК 1.5
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
5 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
4
Результати навчання
Розуміння застосовуваних способів та методів аналізу матеріалів дослідження. Знати основні етапи розвитку міст Русі та містогенезу в ІХ-ХІІІ ст. Здатність збирати й інтерпретувати відповідні дані. Аналізувати складності в межах спеціалізації для донесення суджень, які відбивають відповідні проблеми створення, формування та розвитку міст. Навички та вміння розробляти і виконувати тематичні дослідження, інтерпретувати дані і робити висновки. Здатність критично використовувати наукові дані та інші історичні джерела інформації. Здійснювати моделювання та аналіз з метою детального вивчення і дослідження питань феодального міста.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Знати: основні проблеми та напрямки досліджень історії феодальних міст Русі-України в ІХ–ХІІІ ст. розглянуті у сучасній вітчизняній та зарубіжній історіографії, методи і методологічні підходи у їхньому вивченні; основні етапи історичного розвитку феодального міста Русі; історію формування феодального міста та містогенезу Русі на теренах України в ІХ–ХІІІ ст. Вміти: використовувати сучасні методи історичного пізнання, історичний термінологічно-понятійний апарат; визначати сутність, природу та ґенезу історичних явищ, здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів; самостійно працювати з джерелами по означеній проблематиці, мати навики наукового аналізу історичних джерел, документів, наукової літератури. Володіти елементарними навичками класифікації джерел, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
Зміст навчальної дисципліни
Однією з соціально-економічних тенденцій розвитку населення ІХ–ХІІІ ст. на теренах України виступає прискорений процес створення, формування і розбудови міст, як центрів влади, ремесла, торгівлі і духовного життя. Прискіплива увага потрібна для з’ясування всіх різноманітних обставин перетворення селищ, городищ, замків східних слов’ян на повноцінні адміністративні і економічні центри племен, регіонів, князівств. Власне, тогочасний розвиток суспільства сприяв прискореному розвиткові середньовічної моделі міст у зв’язку з формуванням державності на території України. Найінформативнішою частиною курсу є описи різнотипових міст Русі розроблені дослідниками по результатах археологічних розкопок. Мета дисципліни – формування у студентів сучасного рівня наукових знань (на інформативному, інтерпретаційному та дискусійних рівнях) з історії формування, розвитку і значення феодального міста Русі-України протягом ІХ–ХІІІ ст.
Рекомендована та необхідна література
Булкин В.А. Археология и вопросы генезиса древнерусского города: трудности и перспективы // Старожитності Русі-України. – К., 1994. Галицько-Волинський літопис / Дослідження. Текст. Коментар / за ред. М.Ф. Котляра. – К., 2002. Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т.І-ІІІ. – К., 1991-1993. Давня історія України: у 3 т. – Т. 3: Слов’яно-руська доба – К., 2000. Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси ІХ-ХІІІ вв. – К., 1985. Брайчевський М.Ю. Коли і як виник Київ. – К., 1963. Довженок В.Й., Гончаров В.К., Юра Р.О. Давньоруське місто Воїнь. – К., 1966. История Киева в 3-х т. – Т.1. Древний и средневековый Киев. – К., 1982.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Завдання – формування у студентів сучасного рівня наукових знань (на інформативному, інтерпретаційному та дискусійному рівнях) з історії міст Південно-Західної Русі; вміння аналізувати їхнє значення і роль в історії Київської Русі, основні проблеми та напрямки урбанізації у Київській державі у сучасній вітчизняній та зарубіжній історіографії; вироблення у студентів навичок самостійної дослідницької роботи із джерелами означеного періоду та наукового аналізу історичних документів і пам’яток з даної проблематики. Студент має отримати і розвинути інтегральні, загальні та фахові компетентності.
Методи та критерії оцінювання
Семестрове оцінювання: Контрольна робота (тест). Самостійна робота. Реферат. Підсумкова контрольна робота, іспит. Підсумкове оцінювання у формі екзамену: максимальна кількість балів які можуть бути отримані студентом – 40 балів по 100-бальній шкалі; результати навчання які будуть оцінюватись – дві контрольні роботи і реферат; форма проведення і види завдань – письмові завдання у вигляді тестів різного рівня складності і питання для аналітичних висновків та узагальнень; мінімальний пороговий рівень екзаменаційної оцінки, за якої іспит вважається складеним – 24 бали. Необхідна умова допуску до екзамену: студент не допускається до екзамену, якщо під час семестру набрав менше ніж 20 балів (критично-розрахунковий мінімум). Рекомендований мінімум допуску до екзамену 36 балів.
Мова викладання
українська

Викладачі

Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами

Леонід Петрович Могильний
Кафедра давньої та нової історії України
Історичний факультет

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни

Кафедра давньої та нової історії України
Історичний факультет