Інфопакет

Українська палеографія

ВК 1.4

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

5 Семестр

4

Знати основні терміни, поняття та історію становлення і розвитку палеографії. Знати теоретико-методологічні основи палеографічного аналізу. Вміти характеризувати зовнішні ознаки письма. Вміти критично аналізувати і виявляти взаємозв’язки між розвитком змісту та зовнішнього вигляду документів. Вміти правильно читати та атрибутувати рукописні документи. Прийняти рішення щодо можливостей застосування результатів і методів курсу у власному науковому дослідженні. Здійснювати практичну експертизу рукописів.

Очна форма

Знати основні особливості та характерні риси формування різних стилів, поширених в українській рукописній культурі ХІ - XVIIІ ст. Вміти читати документи означеного періоду, коментувати їх зонішні ознаки, мову, стиль і зміст. Володіти елементарними навичками джерельної критики, історичного аналізу.

Навчальна дисципліна „Українська палеографія” передбачає прищеплення студентам базових навичок при роботі з оригінальними рукописними джерелами на основі їх зовнішнього аналізу; застосування комплексної атрибуції писемних пам'яток з урахуванням сучасних стандартів історичного джерелознавства. Курс має на меті сформувати практичні навички роботи з рукописними джерелами, у поєднанні з іншими формами джерелознавчої критики; прищепити студентові елементарні прийоми археографічного опрацювання джерел. Мета дисципліни – формування у студентів комплексу знань і навичок дослідження зовнішніх ознак рукописних пам'яток, історію походження письма, його еволюцію, стилістичні особливості з метою правильного прочитання текстів та їхньої історичної атрибуції.

Довжук І. Основи книгознавства. Підручник. Переяслав, 2020. 440 с. Дубровіна Л., Гальченко О. Кодикографія української та східнослов'янської рукописної книги і кодикологічна модель структури формалізованого опису рукопису. К.,1992. Захарчишина П. Палеографічні особливості львівського письма ХVІ - ХVІІ ст. //Історичні джерела та їх використання. К., 1964. Вип.1. Панашенко В. Палеографія українського скоропису другої половини ХVІІ ст. К., 1974. Сокирко О.Г. Українська кирилична палеографія XI – XVIII ст. Навчальний посібник. Київ, 2016. Брайчевський М. Походження слов’янської писемності. К., 1998. Вспомогательніе исторические дисциплині: Историография и теория. К., 1988. Кісь Я. Палеографія. Львів, 1975. Кріль М. Основи палеографії. К., 1995.

Завдання (навчальні цілі): полягають у виробленні у студентів навички самостійної роботи з джерелами означеної доби та способів аналізу різнопланових історичних документів і пам’яток. На прикладі вивчення історії стилів, матеріалів та знарядь письма, різних типів писемних пам’яток прищепити уявлення про багатоманітність відображення конкретної доби в писемних історичних джерелах. Спрямувати систему аналізу студентами історичних джерел із залученням широкого кола спеціальних історичних дисциплін. Привчити до серйозного сприйняття історії як науки, що потребує значної кількості спеціальних знань, занурення у специфіку документу, студіювання мов (давньоруської, давньоукраїнської, польської, латини).

Семестрове оцінювання: Контрольна робота (тест). Самостійна робота. Реферат. Підсумкова контрольна робота: іспит. Підсумкове оцінювання у формі іспиту: максимальна кількість балів які можуть бути отримані студентом – 40 балів по 100-бальній шкалі; результати навчання які будуть оцінюватись – дві контрольні роботи і реферат; форма проведення і види завдань – письмові завдання у вигляді тестів різного рівня складності і питання для аналітичних висновків та узагальнень; мінімальний пороговий рівень екзаменаційної оцінки, за якої іспит вважається складеним – 24 бали. Необхідна умова допуску до іспитку: студент не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше ніж 20 балів (критично-розрахунковий мінімум). Рекомендований мінімум допуску до іспиту 36 балів.

українська