Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки

Освітня програма: Історія України та культурна антропологія (з поглибленим вивченням іноземних мов)

Структурний підрозділ: Історичний факультет

Назва дисципліни
Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки
Код дисципліни
ОК 22
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
6 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
5
Результати навчання
Знати періодизацію новітньої історії США і країн Західної Європи, наслідки Першої світової війни для США і країн Західної Європи, основні етапи розвитку США і країн Західної Європи у міжвоєнний період, особливості політичного, соціальноекономічного, культурного життя США і країн Західної Європи, причини виникнення німецького питання після другої світової війни та виникнення двох німецьких держав у Європі, зовнішньополітичний курс ФРН за канцлера К. Аденауера, факти розвитку нової східної політики ФРН та її вплив на процес розрядку міжнародного напруження, передумови та наслідки вирішення німецького питання та завершення «холодної війни» в Європі. Вміти аналізувати джерельну базу та матеріал, виділяти здобутки і недоліки у діяльності основних лідерів США і країн Західної Європи, визначати причини початку Другої світової війни, аналізувати основні напрямки зовнішньої політики країн Західної Європи у міжвоєнний період, політику «умиротворення».
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Знати основні події, дійових осіб, факти історії країн Західної Європи і Північної Америки до 1918 року. Вміти визначити характерні риси, властиві для суспільного ладу, державного устрою й економічно-господарського комплексу країн Західної Європи та Північної Америки. Володіти елементарними навичками джерельної критики, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
Зміст навчальної дисципліни
Ознайомлення з історіографією й науковими результатами дослідження історії провідних країн Західної Європи і Північної Америки. Розкриття обставин формування національної історії зазначених країн у період від 1918 р. до сучасності. Визначення причин, суб’єктів, ролі історичних діячів, які сприяли розвитку новітньої історії країн Західної Європи та Північної Америки. З’ясування місця країн Західної Європи та Північної Америки у всесвітньо-історичному процесі. Висвітлення впливу спільних і відмінних тенденцій у розвитку окремих країн Західної Європи та Північної Америки в новітній час. Мета дисципліни – сформувати у студентів систематизовані знання про новітню історію провідних країн Західної Європи та Північної Америки.
Рекомендована та необхідна література
Арон Р. Мир і війна між націями. К., 2000. Бжезінський З. Велика Шахівниця. Івано-Франківськ, 2000. Гантінгтон С. Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку. Львів, 2006. Девіс Н. Історія Європи. К., 2007. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. Київ : Основи, 2005. Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. К.,2001. Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки (1945 р. – початок ХХІ ст.). За ред. М.Швагуляка. Львів, 2011. Тіндалл Дж., Шай Д. Історія США. К., 2013
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Завдання (навчальні цілі): полягають у формуванні в студентів цілісної системи знань про новітню історію. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні засвоїти елементи науково-дослідної роботи, вміти системно оцінювати головні тенденції, динаміку, події з новітньої історії країн Західної Європи та Північної Америки, всебічно аналізувати історичні джерела, набути практичні навички роботи із науковою літературою, їх застосування в підтвердженні чи спростуванні існуючих концепцій розвитку новітньої історії країн Західної Європи та Північної Америки.
Методи та критерії оцінювання
Семестрове оцінювання: Контрольна робота. Есе. Робота на семінарських заняттях. Підсумкове оцінювання: форма оцінювання – іспит; максимальна кількість балів, які може отримати студент – 40 балів; форма проведення екзамену – письмова, види завдань – загальні теоретичні завдання, які потребують розгорнутих відповідей; мінімальний пороговий рівень екзаменаційної оцінки, за якої іспит вважається складеним – 24 бали. Необхідна умова допуску до іспитуу: студент не допускається до екзамену, якщо під час семестру набрав менше, ніж 20 балів (критично-розрахунковий мінімум). Рекомендований мінімум допуску до іспиту 36 балів.
Мова викладання
українська