Інфопакет

Історія Давньої Греції. Історія Давнього Риму.

ОК 19

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

2 Семестр

3

Знати термінологічно-понятійний апарат, джерела та наукову літературу з історії Давньої Греції у найголовніших виявах, термінологічно-понятійний апарат, джерела та наукову літературу з історії Давнього Риму в її найголовніших виявах, особливості розвитку античної цивілізації в межах грецької і римської її складових. Вміти автономно працювати з джерелами та історіографією по темі курсу, узагальнювати та представляти отримані результати, характеризувати основні вияви в історії античної цивілізації в межах її грецького етапу, характеризувати основні вияви в історії античної цивілізації в межах її римського етапу.

Очна форма

Знати найважливіші факти, події та процеси в історії людства. Вміти аналізувати історичні процеси, що розгорталися в межах античної грекоримської цивілізації та її периферії. Володіти елементарними навичками роботи з джерелами та науковою літературою, методами історичного аналізу, синтезу, узагальнення отриманих в результаті наукового аналізу результатів.

Визначення понять «Історія Давньої Греції, історія Давнього Риму», «Історія античної грекоримської цивілізації»; Характеристика спільних рис і особливостей генезису античної грекоримської цивілізації і великих цивілізацій Давнього Сходу. Розкриття змісту понять «Мінойсько-Ахейська цивілізація», «полісна цивілізація», «еллінізм» (в межах історії давньої Греції); «Царство», «Республіка» та «Імперія» (в межах історії Давнього Риму). Виявлення особливостей становлення християнства, процесу перетворення його на офіційну релігію Римської імперії. Визначення ролі античної греко-римської цивілізаційної спадщини у подальшій історія європейських народів, людства назагал. Мета дисципліни – формування у студентів системного уявлення про становлення, розквіт та занепад античної греко-римської цивілізації, творчі здобутки якої значною мірою обумовили історичний розвиток людства впродовж Середньовіччя, Нового і Новітнього часу, продовжують впливати й на сьогодення.

Антична література: Хрестоматія. Упорядник О.І. Білецький. К., 1968. 612 с., Арріан. Анабасіс Александра. – Будь-яке видання, Арістотель. Афінська політія. – Будь-яке видання будь-якою мовою, Арістотель. Політика. Переклад О. Кислюка. К., 2000, Арістотель. Нікомахова етика. Переклад В. Ставнюка. К., 2002, Гесіод. Роботи та дні. [скорочено]. Переклад В. Свідзинського / Антична література:Хрестоматія.. К., 1968. С.: 116-126

Завдання (навчальні цілі): розвиток практичних здібностей студентів щодо вміння виявляти та аналізувати історичні процеси в межах історії Давньої Греції та історії Давнього Риму; формування професійних компетентностей щодо застосування набутих знань у науковій, викладацькій, музейній, краєзнавчій, лекторській роботі, консультування державних, громадських та культурних установ; утвердження засад автономності і відповідальності у набутті, закріпленні, подальшого поглиблення набутих знань, навичок, умінь, застосування їх у практичній діяльності.

Cеместрове оцінювання: Контрольна робота з тем. Самостійна робота. Оцінювання роботи під час семінарських занять. Підсумкове оцінювання: форма оцінювання – іспит. Іспит. Максимальна кількість балів, які може отримати студент – 40 балів; оцінюються такі результати навчання студента: вміння характеризувати специфіку політичного, економічного та соціального розвитку доби Античності та визначати основні події та процеси в історії Античної греко-римської цивілізації; форма проведення іспиту – письмова, види завдань – завдання, які потребують розгорнутих відповідей; мінімальний пороговий рівень екзаменаційної оцінки, за якої іспит вважається складеним – 24 бали. Необхідна умова допуску до іспиту: студент не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше ніж 20 балів (критично-розрахунковий мінімум). Рекомендований мінімум допуску до іспиту 36 балів.

українська