КИЄВОЗНАВСТВО
Освітня програма: Етнологія
Структурний підрозділ: Історичний факультет
Назва дисципліни
КИЄВОЗНАВСТВО
Код дисципліни
ВК 3.13
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Другий
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
3 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
Знати способи і методи аналізу матеріалів дослідження. Знати і орієнтуватися у соціокультурних та суспільно-політичних процесах в історії Києва. Вміти аналізувати основні проблеми розвитку містобудування та архітектури Києва. Вміти інтерпретувати процеси розвитку міського самоврядування у Києві та їх подальший вплив на процеси становлення української державності. Вміти розробляти і виконувати тематичні дослідження, інтерпретувати дані і робити висновки. Вміти визначати й оцінювати особливості формування історико-культурної спадщини Києві впродовж століть. Вміти критично використовувати наукові бази даних та інші відповідні джерела інформації. Вміти здійснювати історико-екскурсознавчий аналіз з метою детального вивчення і дослідження питань історії Києва.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Знати основні етапи історії України, перебіг головних історичних подій у Києві. Вміти аналізувати наявну історичну документальну базу з історії, проводити пошукову роботу в архівах і бібліотеках, відділах картографії та бібліографії. опрацьовувати газетні і журнальні фонди. Володіти елементарними навичками відбору методів та підходів до аналізу явищ матеріальної і духовної культури, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
Зміст навчальної дисципліни
Дисципліна має комплексний і міждисциплінарний характер, спрямована на вивчення основних етапів розвитку Києва в контексті різних історичних епох, еволюції міського самоврядування, специфіки соціокультурного та етнодемографічного розвиту. Належна увага приділяється питанням архітектури та містобудування, розвитку культури, матеріальної та духовної спадщини, топонімічному образу Києва. Мета дисципліни – забезпечити цілісні знання про особливості історичного розвитку Києва, його роль у національно-державотворчих процесах, боротьбі за незалежність України; етапи розвитку містобудування, головні здобутки в галузі духовної культури і матеріального виробництва; сучасні методи дослідження міської культури та повсякденного життя киян; а також набути практичні знання для екскурсійно-краєзнавчої справи.
Рекомендована та необхідна література
Київ та його околиця в історії та пам’ятках, 1926. Від війта – до мера, 2004. Другі києвознавчі читання: історія та етнокультура. До 100- річчя Української революції 1917-1921 рр. Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 29 березня 2017 р.), 2017. Історія Києва: від княжої доби до сучасності. Збірник документів і матеріалів. Навчальний посібник / За заг. ред. А. П. Коцура, В. Ф. Колесника, Н. В. Терес. – К.: Книги-ХХІ, 2005. Живучі у модерному місті. Київ кінця ХІХ – кінця ХХ століття / Упор. О. Бетлій, К. Лиса, О. Мартинюк. – К.: Дух і літера, 2016. Забудова Києва доби класичного капіталізму або як і коли міста стало європейським / М. Кальницький, Н. Кондель-Пермінова. – К.: Варто, 2012. Івакін Г. Ю. Історичний розвиток Києва у ХШ – середині ХУІ ст. – К., 1996. Павленко Ю. Нарис історії Києва. – К.: Фенікс, 2003.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Завдання (навчальні цілі): забезпечити цілісні знання щодо змісту головних історичних етапів розвитку Києва; навчити студентів застосувати весь арсенал науково-дослідних, спеціальних методів історичної науки для подальшого дослідження історії та культури міста, умов життя та побуту населення, демографічних та соціокультурних змін; опанування базовими знаннями щодо особливостей архітектурних стилів різних епох; головні тенденції розвитку культури Києва; ознайомлення з новітніми тенденції у розвитку урбаністики та дослідженнями міської культури. Навчальна дисципліна «Києвознавство» сприяє виробленню у студентів професійних навичок, необхідних для роботи в екскурсійно-музейній сфері, в пам’яткоохоронних державних установах, міжнародних представництвах та громадських організацій історико-культурного спрямування, у сфері туризму та краєзнавства. Світоглядний аспект дисципліни полягає у популяризації «Києвознавства» як важливої складової світової та вітчизняної історії та культури.
Методи та критерії оцінювання
Cеместрове оцінювання: Модульна контрольна робота ЗМ1. Оцінювання роботи під час семінарських занять. Залік. Максимальний бал/ пороговий бал для отримання позитивної оцінки з відповідної форми контролю. Підсумкове оцінювання залік; - максимальна кількість балів які можуть бути отримані студентом – 20 балів; - Оцінюються такі результати навчання студента: вміти критично використовувати наукові бази даних та інші відповідні джерела інформації; вміти здійснювати історико-екскурсознавчий аналіз з метою детального вивчення і дослідження питань історії Києва. - Форма проведення заліку – письмова, види завдань – завдання, які потребують розгорнутих відповідей; - мінімальний пороговий рівень оцінки, за якої залік вважається складеним – 12 балів. Необхідна умова допуску до заліку: студент не допускається до заліку, якщо під час семестру набрав менше, ніж 40 балів (критично-розрахунковий мінімум). Рекомендований мінімум допуску до заліку 48 балів.
Мова викладання
українська
Викладачі
Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами
Наталія
Володимирівна
Терес
Кафедра етнології та краєзнавства
Історичний факультет
Історичний факультет
Кафедри
Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни
Кафедра етнології та краєзнавства
Історичний факультет