Інфопакет

Історія повсякдення

ОК 3.3

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

3

Знати способи і методи аналізу матеріалів дослідження. Знати і орієнтуватися у соціокультурних та суспільно-політичних процесах в Вміти аналізувати основні досягнення зарубіжної та української історіографії Вміти інтерпретувати процеси історії повсякдення в контексті політичних та економічних систем Вміти розробляти і виконувати тематичні дослідження, інтерпретувати дані і робити висновки. Вміти визначати й характеризувати особливості культури повсякдення в країнознавчому та регіональному аспектах Вміти критично використовувати наукові бази даних та інші відповідні джерела інформації. Вміти здійснювати історичний, культурологічний та етнологічний аналіз повсякдення з метою отримання нових знань.

Очна форма

Знати основні етапи історії України, етнології, краєзнавства, історії української та зарубіжної культури. Вміти аналізувати наявну історичну документальну базу з історії, проводити пошукову роботу в архівах і бібліотеках, відділах картографії та бібліографії. опрацьовувати газетні і журнальні фонди. Володіти елементарними навичками відбору методів та підходів до аналізу явищ матеріальної і духовної культури, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Дисципліна має комплексний і міждисциплінарний характер, спрямована на вивчення основних напрямків історії повсякдення в європейській та українській історіографії, характеристику методологічних засад даного наукового напрямку, здобутки українських науковців у вивченні історії повсякденності та головні проблемно-тематичні напрямки. Мета дисципліни – забезпечити цілісні знання про особливості становлення історії повсякденності як самостійного наукового напряму історичних досліджень у зарубіжній та українській історіографії; особливість методологічних засад історії повсякдення; проаналізувати так звані «нові території» історії повсякденності; розкрити світ повсякденних уявлень; особливості побутової культури на прикладі різних історичних епох.

Борисенко М.В. Житло та побут міського населення України у 20-30-х роках ХХ століття. К., 2013. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм. XV-XVIII ст. Том 1: Структура повсякденності: можливе і неможливе. К., 2014. Водотика Т. Історія повсякдення. Київ. Початок ХХ століття. Харків, 2022. Диса К. Історія повсякденного життя в ранньомодерній Європі. К., 2014. Коляструк О. Історія повсякденності як об’єкт історичного дослідження: історіографічний і методологічний аспекти. Курсор, 2008. Лисенко О. Повсякденна історія війни: методологічні нотатки. Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України. Інститут історії України. К., 2010. Вип. 13. Удод О. Істрія повсякденності: питання методології, історіографії та джерелознавства // Актуальні проблеми вітчизняної історії ХХ ст. К., 2004.

Завдання (навчальні цілі): забезпечити цілісні знання щодо змісту головних історичних етапів історії повсякдення, головних його здобутків в зарубіжній та українській історіографії, розкрити основні характеристики повсякденного життя українського суспільства в новітню добу Навчальна дисципліна «Історія повсякдення» сприяє виробленню у студентів професійних навичок, необхідних для роботи в галузі історії та археології, етнології, екскурсійній та музейній сфері, історії мистецтв, в пам’яткоохоронних державних установах, у сфері туризму та краєзнавства. Світоглядний аспект дисципліни полягає у популяризації «Історії повсякдення» як важливої складової історичної та етнологічної науки.

Cеместрове оцінювання: Модульна контрольна робота. Реферат. Оцінювання роботи під час семінарських занять. Залік. Максимальний бал/ пороговий бал для отримання позитивної оцінки з відповідної форми контролю. Підсумкове оцінювання залік; - максимальна кількість балів які можуть бути отримані студентом – 20 балів; - Оцінюються такі результати навчання студента: вміти критично використовувати наукові бази даних та інші відповідні джерела інформації; вміти здійснювати аналіз історичної, культурологічної, мистецтвознавчої та етнологічної складових історії повсякдення. - Форма проведення заліку – письмова, види завдань – завдання, які потребують розгорнутих відповідей; - мінімальний пороговий рівень оцінки, за якої залік вважається складеним – 12 балів. Необхідна умова допуску до заліку: студент не допускається до заліку, якщо під час семестру набрав менше, ніж 40 балів (критично-розрахунковий мінімум). Рекомендований мінімум допуску до заліку 48 балів.

українська