Інфопакет

ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЕТНОЛОГІЇ

ВК 2.3

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

4

Знати термінологію, спільні та відмінні риси різних зарубіжних наукових етнологічних шкіл. Знати основні етапи формування етнологічних знань у світовій науці. Знати тенденції розвитку сучасної етнології. Вміти застосовувати концептуальні наукові підходи зарубіжної етнології на практиці. Вміти аналізувати етнологічні дослідження з точки зору набутих теоретико-методологічних підвалин Бути готовим обрати та обґрунтувати методологічні підходи під час проведення наукових досліджень, спираючись на досягнення основних етнологічних наукових шкіл

Очна форма

Знати: основні поняття й наукові категорії етнології; методи та методику етнологічних досліджень; основні наукові напрями в етнології. Вміти: застосовувати концептуальні наукові підходи етнології на практиці; критично аналізувати різноманітну інформацію, самостійно підбирати літературу та працювати з джерелами; аналізувати етнологічні дослідження з точки зору набутих теоретико-методологічних підвалин. Володіти: здатністю до абстрактного мислення, аналізу, синтезу; готовністю до саморозвитку, самореалізації, використання творчого потенціалу; готовністю до публічного виступу за фахом, доводити власні висновки, пропозиції, аргументи.

Навчальна дисципліна «Історія зарубіжної етнології» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітнього рівня «магістр». Розглядаються основні етапи становлення етнологічної науки, етнологічні знання за доби античності, середньовіччя та раннього нового часу, інституціалізація етнологічної науки у Європі та США, основні напрямки та наукові школи етнології, зокрема еволюціонізм, дифузіонізм, французька соціологічна школа, марксистські, біологічні, етнопсихологічні течії, функціоналізм, структуралізм, постструктуралізм тощо. Особлива увага приділяється вивченню першоджерел. Мета дисципліни – сформувати у студентів системну уяву щодо шкіл та напрямів у світовій етнологічній науці.

Дельєж, Р. (2008). Нариси з історії антропології. Школи. Автори. Теорії / Дельєж Роберт. Євген Марічев (пер. з фр.). Київ. Леньо, П.Ю., (2013). Сучасний стан і перспективи розвитку європейської етнології. Науковий вісник Ужгородського університету. Сер.: Історія, 2, с.134-137. Надольська, В. В. (2009). Етнологія: термінологічно-понятійний довідник / Валентина Василівна Надольська; Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, Іст. ф-т. Луцьк. Надольська, В.В., (2009). Етнологія: термінологічно-понятійний довідник. Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Пирогова-Таран, Л.В., 2013. Етнологія та/чи історична антропологія. Український історичний журнал, 1, с.119-124. Kertzer, D. I. (2009). Social Anthropology and Social Science History. Social Science History, 33(1), 1–16. http://www.jstor.org/stable/40267990

Завдання (навчальні цілі): формування цілісної системи знань про школи та напрямки у світовій етнологічній науці. У результаті вивчення курсу студенти повинні засвоїти елементи пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел щодо дисципліни, демонструвати розуміння предмету, особливостей джерельної бази, основних понять та наукових категорій, які використовуються у процесі викладання дисципліни, вміти розкрити характер та основні тенденції розвитку зарубіжної етнології як науки, з’ясовувати особливості та характерні риси зарубіжних етнологічних шкіл, а також всебічно характеризувати основні етапи становлення етнологічних знань.

семестрове оцінювання: Контрольна робота з тем.Письмове завдання з перевірки самостійної роботи. Оцінювання роботи під час семінарського заняття. Примітка: максимальний бал / пороговий бал для отримання позитивної оцінки. Підсумкове оцінювання: форма оцінювання – екзамен; максимальна кількість балів, які можуть бути отримані студентом – 40 балів; оцінюються такі результати навчання студента: вміння розкрити характер та основні тенденції розвитку зарубіжної етнології як науки, з’ясовувати особливості та характерні риси зарубіжних етнологічних шкіл, вміння всебічно характеризувати основні етапи становлення етнологічних знань. Форма проведення екзамену – письмова, види завдань – завдання, які потребують розгорнутих відповідей; мінімальний пороговий рівень екзаменаційної оцінки, за якої іспит вважається складеним – 24 бали. Необхідна умова допуску до екзамену: студент не допускається до екзамену, якщо під час семестру набрав менше ніж 20 балів.

українська