Інфопакет

Перші мешканці Євразії

ВК 3.11

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

3

Знати основний термінологічно-понятійний апарат процесу історичної реконструкції археологічних пам’яток початкових етапів заселення Євразії, конткретні методи та підходи процесу реконструкції культурних нашарувань, історію дослідження та датування основних археологічних джерел перших хвиль заселення Євразії, основні різновиди культурної поведінки перших мешканців Євразії, характеризувати культурних та літологічних нашарувань. Вміти визначати методи дослідження сировинних ресурсів в ранній преісторії. Вміти з’ясовувати методи природничих наук в дослідженнях археологічних нашарувань, встановлювати причинно-наслідковий зв'язок між природно-кліматичними умовами антропогену та археологічними джерелами. Використовувати знання для аналізу інформаційних інтернет-ресурсів. Презентувати результати проведених досліджень та здійсненої самостійної роботи у вигляді доповідей, повідомлень, есе, презентацій, конспектів.

Очна форма

До початку вивчення дисципліни студенти мають знати основні хронологічні події в історії людства на основі археологічних джерел; основні культурно-хронологічні етапи дописемної історії та методи і підходи історичної реконструкції. Вміти збирати та інтерпретувати інформацію пов’язану з дослідженнями археологічних джерел; застосовувати фахову термінології та категорійний апарат археології та преісторії. Володіти навичками наукового дослідження та аналізувати джерела дописемної історії; критичного ставлення та прогнозування історичних подій та явищ на підставі попереднього досвіду вивчення дописемних джерел.

Дисципліна «Перші мешканці Євразії» знайомить студентів з основними джерелами та методами історичної реконструкції початкових етапів розселення на території Євразії. Розкриває процеси дослідження та реконструкції природно-кліматичних умов минулого на основі вивчення культурних та геологічних нашарувань перших мешканців Євразії. Дисципліна надає визначення регіональних природно-кліматичних умов та культурно-хронологічних характеристик найдавніших археологічних стоянок на території Євразії. Розкриває основні джерела історичної реконструкції культурної поведінки перших людських угрупувань процесу. Висвітлює основні етапи культурних змін на археологічних місцезнаходженнях. Надає інформацію про історичну реконструкцію технологічної поведінки та антропологічних рис перших гомінін Євразії. Мета дисципліни формування системної уяви студентів про історію початкового заселення Європейського та Азійського континентів першими людськими угрупуваннями на основі різноманітних археологічних та палеоантропологічних джерел.

Словник-довідник з археології, 1996. Степанчук В. М., Матвіїшина Ж. М., Рижов С. М., Кармазиненко С. П. Початкове заселення і подальше освоєння території України давньою людиною: синтез археологічних і палеогеографічних даних. // Вісник НАН України. Історія. – 2012. – Вип. 8. – № 8. – С. 34-46. Степанчук В. М., Матвіїшина Ж. М., Рижов С. М., Кармазиненко С. П. Давня людина: палеогеографія та археологія, 2013. – 207 с. Україна: хронологія розвитку з давніх часів до пізньої античності. – То 1., 2007. Aguirre E., Carbonell E. Early human expansions into Eurasia: The Atapuerca evidence. Quaternary International. 2001. Вип. 75, № 1. С. 11-18.

Завдання формування цілісної системи знань про історичну реконструкцію найдавніших етапів заселення Євразії на основі різноманітних джерел. У результаті вивчення курсу студенти повинні засвоїти основні методи історичної реконструкції подій і явищ найдавніших етапів розселення на теренах Євразії, вміти оцінювати головні тенденції, динаміку та зміни природного середовища на початку плейстоцену. Аналізувати джерела та методи дослідження археологічних місцезнаходжень, набути навички роботи із спеціалізованої науковою літературою.

Форми оцінювання студентів: Контроль знань здійснюється за системою ECTS. Усна доповідь, доповнення та участь в дискусіях на семінарах. Самостійна робота. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (усні доповіді, доповнення та участь в дискусіях на семінарах) та за самостійні роботи (робота з текстами, дослідження цінностей, написання тексту рекомендацій). Всі види робіт за семестр мають у підсумку: в максимальному вимірі 80 балів; в мінімальному вимірі 48 балів. У разі відсутності на семінарському занятті студент має відпрацювати завдання на семінар в письмовій формі. Підсумкова контрольна робота в письмовій формі (тести). Підсумкове оцінювання у формі заліку.

українська