Інфопакет

КИЇВ ХІХ-ХХ СТ.: ЗАБУДОВА, АРХІТЕКТУРА, ІСТОРИЧНІ ТА АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ’ЯТКИ

ВК 1.5

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

4

Знати джерельну базу, історіографію, етапи становлення та розвитку знань з історії Києва ХІХ-ХХ ст.: забудови, архітектури, історичних та археологічних пам’яток; адміністративні, релігійні та правові чинники, які впливали на київську забудову та архітектуру; специфіку творчої роботи зодчих та їх роль у забудові Києва; стилі та течії в архітектурі; особливості ставлення жителів Києва до містобудівних процесів. Вміти ідентифікувати базові поняття з історії забудови, архітектури, історичних та археологічних пам’яток; складати характеристику архітектурних стилів і течій міста, оперувати поняттями: готика, бароко, класицизм, конструктивізм, модерн, ренесанс; внесок вітчизняних дослідників у вивчення забудови, архітектури, історичних та археологічних пам’яток; використовувати здобуті знання з курсу для проведення самостійної дослідницької роботи; популяризувати знання з історії творення архітектурного обличчя Києва у майбутній професійній діяльності.

Очна форма

Знати основні етапи історії України, історичного краєзнавства, історії української культури. Вміти аналізувати наявну документальну базу з історії, опрацьовувати наукову літературу, зокрема й іноземну, проводити пошукову роботу в архівах і бібліотеках, відділах картографії та бібліографії; опрацьовувати газетні і журнальні фонди. Володіти елементарними навичками відбору методів та підходів до аналізу явищ матеріальної і духовної культури, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Розглядаються специфіка забудови, архітектури та історичних й археологічних пам’яток Києва ХІХ-ХХ ст.; соціально-економічні засади, що впливали на київську забудову; адміністративні та правові чинники, які визначали забудову; релігійні складові впливу на розвиток архітектури та будівництва у Києві; стилі та течії в архітектурі міста; будівництво промислових та житлових будівель у Києві; творча робота зодчих та їх роль у забудові міста; ставлення жителів Києва до містобудівних процесів; пам’ятки архітектури Києва ХІХ-ХХ ст. Мета дисципліни – сформувати систематизоване уявлення про особливості забудови, архітектури та історичних і археологічних пам’яток Києва ХІХ-ХХ ст. Сформувати вміння використовувати у практичній діяльності отримані знання.

Берлинський, М. Ф. Історія міста Києва [підгот. тексту до публ., передм. та ком. М. Б. Брайчевського]. К.: Наукова думка, 1991. 314 с.; Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України / В. В. Вечерський; НДІ теорії та історії архітектури й містобудування. К.: НДІТІАМ, Головкиївархітектура, 2002. 592 с.; Історія Києва: від княжої доби до сучасності. Збірник документів і матеріалів: Навч. посібник / За заг. ред. В.Ф. Колесника, А.П. Коцура, Н.В. Терес. К.: Книги-ХХІ, 2005. 773 с.; Історія української архітектури / Ю.С. Асєєв [та ін.]; ред. В.І. Тимофієнко; українська академія архітектури. К.: Техніка, 2003. 472 с.; Особняки Києва / О. М. Друг, Д. В. Малаков. К.: Кий, 2004. 823 с.; Пам’ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам’яток історії та культури України: м. Київ / Горбик В.О. (кер. автор. колект.), Гаврилюк Л.О., Денисенко Г.Г., Катаргіна Т.І. та ін. К., 2007. 277 с.

Формування системи знань з історії Києва ХІХ-ХХ ст.: забудови, архітектури, історичних та археологічних пам’яток; засвоїти зв’язки між сучасними підходами до вирішення найбільш актуальних проблем теорії та практики вивчення історії Києва й передовими методичними прийомами минулого; вироблення вмінь та навичок студентів аналізувати культурно-мистецькі аспекти, стилі та течії в архітектурі Києва ХІХ-ХХ ст., соціально-економічні, адміністративні, релігійні та правові чинники, які впливали на київську забудову, а також вироблення навичок роботи з науковою літературою й джерелами по даному курсу; вміти висвітлити зміст історії Києва ХІХ-ХХ ст.: забудови, архітектури, історичних й археологічних пам’яток; бути здатними брати участь у діалозі з окреслених питань.

Семестрове оцінювання: Контрольна робота з тем; Реферат; Презентація тем; Підсумкове оцінювання: форма оцінювання – іспит; максимальна кількість балів, які може отримати студент – 40; оцінюються такі результати навчання студента: вміння оперувати прийомами й методами наукового аналізу вивченого матеріалу; діагностувати навчальний курс; самостійно опрацьовувати програмовий матеріал і проводити критичну роботу з історичними, музеєзнавчими, археологічними та пам’яткознавчими джерелами; вирішувати спеціалізовані завдання та практичні проблеми у галузі музейної справи й охорони пам’яток, що передбачає застосування певних теорій методів музеєзнавства, пам’яткознавства. форма проведення іспиту – письмова; мінімальний пороговий рівень іспитової оцінки 24 бали. Умовою допуску до іспиту є отримання студентом не менше ніж 20 балів. При цьому обов’язковим є успішне складання модульних контрольних робіт. Рекомендований мінімум для допуску до іспиту – 36 балів.

українська