Інфопакет

Методологія та організація іст., археол., архів. досліджень з основами інтелектуальної власності

ОК 01

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

1 Семестр

5

Знати головні парадигми розвитку теоретико-методологічних аспектів світової історичної науки з найдавніших часів до сучасності, теоретичні конструкції й методологічні принципи, які сформувалися у ході розвитку історичної науки і використовуються до сучасності, виявляти і правильно розрізняти різні теоретико-методологічні принципи в історіографічній практиці, використовувати різні типи історичного наративу, вести наукову дискусію і організовувати заходи наукової комунікації. Вміти правильно використовувати категоріальний апарат історичної гносеології, правильно обирати концепції і методологічний інструментарій в дослідження, проводити критику історичних джерел, застосовувати отримані знання для виявлення закономірностей та зв'язків історичного процесу, розширювати джерельну базу дослідження, правильно виявляти реальний зміст в історичних джерелах, використовувати методологічний арсенал в історіографічній практиці, систематизовувати матеріал та робити висновки на основі аналізу джерел.

Очна форма

Знати головні парадигми розвитку теоретико-методологічних аспектів світової історичної науки з найдавніших, часів до сучасності. В м іт и виявляти і правильно розрізняти різні теоретико-методологічні принципи в історіографічній практиці дослідників. Володіти елементарними навичками джерельної критики, історичного аналізу, самостійного проведення конкретно-історичних досліджень.

Ознайомлення студентів з основними напрямами та етапами розвитку історичної думки, становленням історії як наукової і фахової дисципліни, теоретичними та методологічними новаціями історичної науки на різних етапах її розвитку, з поняттям теорії та методології історії, археології, архівознавства. Володіння вміннями та навичками застосування загальнонаукових та спеціальних прийомів, методів і методик в дослідницькій практиці, а також основними історичними концепціями, здатністю критично оцінювати результати наукових досліджень. Формування компетентності в області провідних теорій історичного процесу, значних методологічних шкіл, наукових напрямів від часу їх появи і до сучасності.

Trigger B. G. A history of archaeological thought. 2d ed. Cambridge, Cambridge University Press: 2006. Авторське право і суміжні права в Європі: монографія / Ю. М. Капіца, С. К. Ступак. О. В. Жувака. К.: Логос. 2012. Бондаренко С.В. Авторське право та суміжні права. К.: Ін-т інтел. власн. і права. 2008. Гошовський М„ І. Кучерявий. Ідея прогресу у світовій філософії. К.: Вища школа, 1993. Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. Львів. 1999. Кобута С. И., Кобута Л.П. Пошукова і дослідницька робота в архівах: Навч. посібник для студ. спеціальностей «Історія» і «Політологія». Івано-Франківськ. 2010. Методологія та організація наукових досліджень : навч. посіб. / І. С. Добронравова. О. В. Руденко, Л. І. Сидоренко та ін. ; за ред. І. С. Добронравової (ч. 1), О. В. Руденко (ч. 2). К. : ВПЦ "Київський університет", 2018. Палієнко М.Г. Образ «архіву» у сучасному науковому дискурсі: множинність інтерпретацій/ / Архіви України. 2016. № 5-6. -С. 136-152.

Ознайомлення студентів з основними напрямами та етапами розвитку історичної думки, становленням історії як наукової і фахової дисципліни, теоретичними та методологічними новаціями історичної науки на різних етапах її розвитку, з поняттям теорії та методології історії, археології, архівознавства. Володіння вміннями та навичками застосування загальнонаукових та спеціальних прийомів, методів і методик в дослідницькій практиці, а також основними історичними концепціями, здатністю критично оцінювати результати наукових досліджень. Формування компетентності в області провідних теорій історичного процесу, значних методологічних шкіл, наукових напрямів від часу їх появи і до сучасності. Навчити студентів визначати теоретико-методологічні аспекти історичного дослідження, правильно використовувати методологічний інструментарій, навчити правилам і раціональним принципам науково-дослідної роботи у сфері історичної науки.

семестрове оцінювання: контрольна робота з тем, реферати з тем, оцінювання роботи під час семінарських занять. * максимальний бал/ пороговий бал для отримання позитивної оцінки з відповідної форми контролю підсумкове оцінювання: - форма оцінювання - екзамен: - максимальна кількість балів, які може отримати студент - 40 балів: оцінюються такі результати навчання студента: вміння використовувати методологічний арсенал в повсякденній історіографічній практиці; вміння систематизовувати історичний матеріал та робити висновки на основі аналізу наукових джерел; - форма проведення екзамену - письмова, види завдань - завдання, які потребують розгорнутих відповідей: - мінімальний пороговий рівень екзаменаційної оцінки , за якої іспит вважається складеним - 24 бали. Необхідна умова допуску до екзамену: студент не допускається до екзамену, якщо під час семестру набрав менше ніж 20 балів (критично-розрахунковий мінімум).

українська