Інфопакет

Проблеми глобалізму сучасного світу та України

ВБ 2.2

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

3

ПРН 1. Розуміти специфіку та особливості реалізації культурних ідей, образів та смислів, а також критично оцінювати можливості їхньої інтерпретації для розв’язання суспільно-значимих проблем ПРН 2. Аналізувати текстові та візуальні джерела інформації щодо культурних явищ та процесів, верифікувати інформацію у відповідності до професійних задач ПРН 3. Популяризувати професію культуролога, дотримуючись етичних принципів. ПРН 7. Оцінювати історичні здобутки та новітні досягнення культурології ПРН 12. Збирати, аналізувати та оцінювати емпіричні факти та здійснювати їх інтерпретацію у відповідності до сучасних теоретичних уявлень відповідного напряму культурології. ПРН 13. Планувати і виконувати наукові та прикладні дослідження у сфері культурології, генерувати та перевіряти гіпотези, збирати докази та аргументувати висновки.

Очна форма

1. До початку вивчення цього курсу студенти повинні знати головні етапи та специфіку вітчизняного і світового історико-культурного процесу; класичні та сучасні культурологічні теорії і методи досліджень, зокрема філософії культури, культурної антропології й соціології культури; основні культурологічні поняття та категорії. 2. Вміти віднаходити та тлумачити інформацію про культурні явища, процеси і події від епохи первісності до епохи постмодерну, застосовувати терміни, категорії наук про культуру в аналізі соціально-культурних явищ та процесів; виявляти тенденції співіснування різних типів культур на перехідному етапі та прогнозувати перспективи їх розвитку в контексті осмислення проблеми кризи і майбуття культури в умовах її глобалізації. 3. Володіти елементарними навичками наукового дослідження і керування інформацією; критичних ставлення до та прогнозування політичних, економічних, культурно-мистецьких подій і явищ; використання іншомовних фахових культурологічних джерел.

Курс «Проблеми глобалізму сучасного світу та України» належить до дисциплін вільного вибору здобувачів освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 034 «Культурологія». Він знайомить студентів із розвитком процесу глобалізації в Україні й світі та з історією його дослідження в українській та зарубіжній гуманітаристиці епох модерну та постмодерну. Визначається предмет, мета, головні завдання, методологічна основа, теоретичні настанови, провідні напрями і проблематика вивчення глобалізаційного процесу. З’ясовуються етапи розвитку глобалістики як напряму міждисциплінарних досліджень та наукові підходи до вивчення глобалізації. Пояснюється відношення глобалістики до сучасних наук про культуру і тлумачення нею таких глобальних проблем сучасності, як: світова інформаційна революція, інноватизація, етнічні, релігійні та інші типи конфліктів, співвідношення соціуму та особи, пандемія Covid-19 і ін. Вивчаються підходи до аналізу модернізації, мультикультуралізму і культурної універсалізації у вітчизняній і світовій гуманітаристиці ХХ – ХХІ ст. Послідовно висвітлено вивчення проблеми кризи та майбуття культури українськими і зарубіжними філософами культури і культурологами епох модерну і постмодерну.

Бистрицький Є., Зимовець Р., Пролеєв С. Комунікація і культура в ґлобальному світі / Є. Бистрицький, Р. Зимовець, С. Пролеєв. – К.: Дух і Літера, 2020. - 416 с. Вдовиченко Г. Розділ 6. Сучасна культурологія перед викликом глобальних проблем / Культурологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. А. Є. Конверського. - Харків : Фоліо, 2013. - С. 777-863. Культурологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. А. Є. Конверського. - Харків : Фоліо, 2013. – 863 с. Бауман З. Глобалізація. Наслідки для людини і суспільства / Зиґмунт Бауман. – Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», 2008. – 112 с. Бауман З. Плинні часи. Життя в добу непевности / Зиґмунт Бауман. – Київ: Часопис «Критика», 2013. – 176 с. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція / Жан Бодріяр. – Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. – 230 с.

Лекції, самостійна робота

Оцінювання семестрової роботи: 1. Самостійна робота (конспект текстів): 12 / 20 балів 2. Самостійна робота – (дослідження): 18 / 30 балів 3. Самостійна робота – (есе): 18 / 30 балів Кількість балів під час навчального періоду формують бали, отримані здобувачем у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка під час навчального періоду складаються із балів, отриманих за три види самостійної роботи: конспект текстів-першоджерел, письмову роботу-дослідження і написання есе. Всі ці види робіт за семестр мають у підсумку: - в максимальному вимірі 80 балів - в мінімальному вимірі 48 балів Підсумкова контрольна робота в письмовій формі – 12 / 20 балів Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу протягом семестру з урахуванням підсумкової контрольної роботи. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання.

українська