Інфопакет

Оптика анізотропних та направляючих структур

ВК 01.2

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

2 Семестр

4

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати: основні поняття теорії оптичних систем, типи рівнянь для різних типів оптичних середовищ, граничні умови для хвиль, що поширюються в них, основні типи хвиль в оптичних середовищах та оптоволоконних структурах, їх основні властивості, Матричні методи Джонса та Мюллера для розв’язання задач поляриметрії, матричні моделі анізотропних структур та середовищ, основні типи електромагнітних хвиль в оптичному середовищі у тому числі з оптичною анізотропією. Повинен вміти розв’язувати рівняння переносу для поляризованого оптичного випромінювання, будувати моделі прикладних поляризаційних систем та пристроїв, отримувати тензор діелектричної проникності, описувати поляризаційні перетворення випромінювання в анізотропних структурах, знаходити характеристики власних хвиль середовищ, проектувати та пропонувати конкретні конструкції пристроїв для поширення світлових хвиль різних діапазонів та перетворення поляризації цих хвиль.

Очна форма

Навчальна дисципліна «Оптика анізотропних та направляючих структур» базується на циклі дисциплін професійної та практичної підготовки, зокрема, «Оптика», «Математичний аналіз» «Диференціальні рівняння», «Механіка», «Математична фізика», «Коливання та хвилі»

У програмі дисципліни розглядаються закони дисперсії та властивості поширення оптичного випромінювання у різного типу в об’ємних анізотропних та направляючих структурах, а також дисперсія поверхневих та об’ємних хвиль в оптичному середовищі та багатошарових структурах на їх основі. Отримуються хвильові рівняння для окремих випадків хвиль. Аналізуються методика проектування та створення пристроїв обробки сигналів у відповідних оптичних діапазонах довжин хвиль, а також наводяться конкретні конструкції відповідних пристроїв.

1. Матвєєв О.М., Механіка і теорія відносності, Київ: Вища школа, 1993. 2. Коваленко В.Ф., Загальна фізика у прикладах, запитаннях і відповідях: Механіка, Київ, ВПЦ «Київський університет», 2011. 3. Хорунжий В.А., Долбня Е.В., Богатов П.Н. Акустоэлектроника, К.: Техніка, 1984. 4. Хорунжий В.А. Процессоры на поверхностных акустических волнах, К.: Технiка, 1990.

Лекції, лабораторні роботи, консультації, самостійна робота.

- семестрове оцінювання: контроль здійснюється за таким принципом. Навчальний семестр має два змістові модулі: у змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1-4, у змістовий модуль 2 (ЗМ2) входять теми 5-8. Після завершення відповідних тем проводяться дві письмові модульні контрольні роботи. Обов’язковим для допуску до заліку є написання 1-ї та 2-ї модульних контрольних робіт з кількістю балів не менше 15. - підсумкове оцінювання (у формі заліку): форма заліку – письмово-усна. Залік складається із 2 питань, кожне питання оцінюється від 0 до 20 балів. Всього за залік можна отримати від 0 до 40 балів. Умовою досягнення позитивної оцінки за дисципліну є отримання не менш ніж 60 балів, при цьому оцінка за результатами навчання 2 [вміння] і 4 [автономність та відповідальність] не може бути меншою ніж 50% від максимального рівня (15 і 5 балів відповідно), оцінка за залік не може бути меншою 24 балів.

Українська