Інфопакет

Філософська герменевтика

ОК 3

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

1 Семестр

4

1. Здійснювати інтелектуальний пошук, виявляти і критично осмислювати актуальні проблеми сучасної філософської думки, розробляти їх у рамках власного філософського дослідження. 2. Уміти реконструювати історичний поступ світової філософії, еволюцію філософських ідей і проблем. 3. Критично осмислювати, аналізувати та оцінювати філософські тексти, застосовувати релевантні методи їх аналізу та інтерпретації. 4. Розуміти зв’язки філософії з іншими напрямами філософського дискурсу та іншими інтелектуальними й гуманітарними практиками. 5. Планувати і виконувати наукові дослідження з філософії та дотичних питань, формулювати і перевіряти гіпотези, аргументувати висновки, презентувати результати досліджень в різних формах наукової комунікації

Очна форма

1. До початку вивчення цього курсу студенти мають знати концептуальні основи теоретичної і практичної філософії, які потрібні для розуміння предмета філософії, ролі філософії в культурі; знати особливості зв’язку філософії з наукою, релігією, мистецтвом; знати типи наукової раціональності, а також онтологічні, теоретико-пізнавальні, антропологічні, феноменологічні поняття, в яких визначають теоретичне й практичне ставлення людини до світу. 2. Уміти здійснювати дослідну роботу; розуміти й інтерпретувати філософські теорії, використовувати літературу з практичної та теоретичної філософії, визначати цілі й завдання філософських досліджень і здійснювати їх за допомогою обраних методів; уміти формувати філософську думку й застосовувати філософські теорії в повсякденному житті й соціальній практиці. 3. Володіти елементарними навичками розв’язування завдань і проблем у навчанніта дослідницькій діяльності.

«Філософська герменевтика» належить до переліку обов’язкових дисциплін і викладається у 1 семестрі магістратури. Курс «Філософська герменевтика» складається зі вступу і двох частин: історичного огляду й основної частини. Він пропонує вивчення сучасної філософської теорії – філософської герменевтики. У вступі йдеться про виникнення філософської герменевтики, її історичний контекст. Розглядаються принципи теорії Г.-Ґ. Ґадамера (1900–2002), засновника філософської герменевтики. Ці принципи зіставляються із сучасними принципами розуміння специфіки природничого, гуманітарного, соціологічного та філософського знання.Перша частина курсу, присвячена історичним трансформаціям герменевтичної теорії, містить аналіз давньої «герменевтики слова», яка передбачала канон тлумачення, а також аналіз новочасної «герменевтики духа», тобто перших проєктів загальної герменевтики Ф. Аста, Ф. Шляєрмахера та В. Дильтая. Ця частина закінчується порівняльним розглядом засад феноменологічних теорій Е. Гусерля і М. Гайдеґера, а також поясненням, як можна перейти до «герменевтики досвіду». Друга (основна) частина курсу починається з аналізу зв’язку герменевтики з науками тривіуму («розмовні науки»: риторика, граматика, логіка). Проблематика філософії мови окреслюється на тлі розбіжностей семантичної і символічної моделей мови, риторики й герменевтики. Важливою темою цієї частини є спосіб буття мистецького твору, розглянутий в аспекті символічної моделі мови. У межах філософсько-герменевтичної онтології мистецтва порушуються питання істини мистецького досвіду, допредикативного досвіду, гри, уяви, стосунку мистецтва і техніки. Особлива увага приділяється зіставленню герменевтичних теорій мистецтва, що належать Р.Дж. Колінґвуду, Г.-Ґ. Ґадамеру та М. Гайдеґеру. Метою цього зіставляння є виявлення герменевтичних рис мистецького досвіду, спільних з герменевтичними рисами історичного, морального й мовного досвіду

1. Блюменберг Г. Антропологічний підхід до сучасного значення риторики / Пер. з нім. С. Кошарного // Після філософії: кінець чи трансформація? – К., 2000. – С. 375-402. 2. Богачов А.Л. Досвід і сенс. – К., 2012. – 333 с. 3. Богачов А. Про еквівалентність перекладу «Буття і часу» Мартина Гайдеґера // Sententiae. – № 3. – Вінниця, 2021. – С. 83-91. 4. Богачов А.Л. Філософська герменевтика: Навчальний посібник. – К., 2006. – 406 с. 5. Вельш В. Наш постмодерний модерн / Пер. з нім. А. Богачова, М. Култаєвої, Л. Ситніченко. – К., 2004. – 327 с. 6. Ґадамер Г.-Ґ. Батьківщина і мова / Пер. з нім. В. Бабича // Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика. – К., 2001. – С. 188-194. 7. Ґадамер Г.-Ґ. Безперервність історії та миттєвість існування // Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод. Герменевтика ІІ / Пер. з нім. М. Кушніра. – Т.2 – К., 2000. – C. 122-132.

Лекції, семінари, самостійна робота

1. Аудиторна робота: Усна доповідь: 5 балів – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, 4 бали - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, , 3 бали – в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, не спирається на необхідну навчальну літературу. 2 бали – не в повному обсязі володіє матеріалом, 2. Самостійна робота: 20-16 балів студент у повному обсязі володіє матеріалом, 15-12 балів - студент у достатньому обсязі володіє матеріалом, вільно його презентує, 11-0 балів - в цілому володіє матеріалом, але фрагментарно та поверхово його презентує, 3. Контрольна робота: 15-13 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом,аргументовано його викладає, 12-10 балів - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, 9-6 балів - в цілому володіє навчальним матеріалом, 5-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом,

Українська