Інфопакет

Історія логіки в культурному контексті

ВБ 4.2.

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

3

ПРН 6. Вільно спілкуватися державною та іноземною мовами усно і письмово для обговорення професійних питань, презентації результатів досліджень та проектів. ПРН 13. Планувати і виконувати наукові та прикладні дослідження у сфері культурології, генерувати та перевіряти гіпотези, збирати докази та аргументувати висновки.

Очна форма

1. До початку вивчення цього курсу студенти мають знати основні етапи, характеристики, проблеми, теорії і персоналії історико-філософського процесу; передбачається знайомство студентів із базовою інформацією, що надає вступний курс логіки; необхідним є достатній рівень володіння англійською мовою, що уможливить роботу із сучасними науковими першоджерелами. 2. Вміти збирати, аналізувати, інтерпретувати та презентувати інформацію щодо історико-логічних досліджень, застосовувати визначальні загально-філософські поняття і класифікації в аналізі окремих певних логічних проблем, понять, теорій, простежувати історичну тяглість становлення і розвитку проблем логіки, а також виявляти та аналізувати належні культурно-історичні обставини. 3. Володіти елементарними навичками наукового дослідження та управління інформацією; використання іншомовних наукових джерел.

Вступ. Головне питання і проблема логіки, походження терміну «логіка», складнощі та історичні трансформації визначення, традиційна і сучасна (класична і некласична) логіка. Арістотелева силогістика: загальна характеристика, історія виникнення, становлення, видозміни. Логіка стоїків. Загальний огляд тематики логічних досліджень епохи середньовіччя і Нового часу. Актуальні проблеми історико-логічних досліджень (індивідуальні доповіді-презентації за матеріалами самостійно обраного і проаналізованого наукового джерела) Революція у логіці, яку здійснив Готлоб Фреге: культурно-історичні обставини та сутність

Попович М.В. Очерк развития логических идей в культурно-историческом контексте. – К.: «Наукова думка», 1979. Маковельский А. История логики. – Жуковский-Москва: Изд-во «Кучково поле», 2004 (перше видання – 1967 рік). Генеза філософських студій у Київському університеті. – К., 2009. – 476 с. Горський В.С., Кислюк К.В. Історія української філософії. – К.: Либідь, 1994 (розд. 4 «Філософія України доби бароко. Києво-Могилянська академія»). Захара І.С. Стефан Яворський в історії вітчизняної філософії // Яворський С. Філософські твори. У 3 т. – Т.1 – К. : Наук. Думка, 1992. – с.5 – 40. Колотілова Н.А. Логіка і риторика: ретроспектива взаємозв’язку. – К.: Вид-во «Центр учбової літератури», 2019 (розділ 1 «Логіка і риторика в епоху античності»; розділ 2 «Логіка і риторика в епоху середньовіччя»; розділ 3 «Логіка і риторика від епохи Вілродження до ХХ ст.»; розділ 4 «Логіка і риторика в ХХ ст.»).

Лекції, семінари, самостійна робота

1. Усні відповіді, письмове виконання тестів, індивідуальних завдань, виконаних студентами під час лекцій і семінарів, домашніх завдань: (максимальна кількість балів – 40 / мінімальна кількість балів – 24 вираховується як сума балів за два найкраще виконані завдання чи роботи; максимальна «вартість» окремого завдання чи роботи - 20 балів); 2. Самостійна робота: (максимальна кількість балів – 20 / мінімальна кількість балів - 12). 3. Проміжна контрольна робота: (максимальна кількість балів – 20 / мінімальна кількість балів - 12). 4. Підсумкова залікова контрольна робота у письмовій формі - (максимальна кількість балів – 20 / мінімальна кількість балів - 12). Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів). Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання.

українськa