Інфопакет

Екологічне право України

ДВВ.08

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

4 Семестр

3

Результатами навчання є знання, вміння та навички: знати та критично
осмислювати: предмет, методи, функції, принципи, систему, джерела екологічного права та його особливості як комплексної галузі права; систему екологічних прав, гарантії їх реалізації та способи захисту; особливості та зміст права власності та права природокористування, особливості правового режиму використання, охорони та відтворення природних ресурсів, природних об’єктів та комплексів; вміти: розв’язувати задачі, а саме: визначити правовідносини, які виникли, вирішити справу по суті з зазначенням конкретних статей законодавства на підтвердження своєї правової позиції та обґрунтувати висновки; збирати, обробляти, аналізувати інформацію стосовно правових проблем екологічного права та здійснювати наукові дослідження, готувати наукові тексти та доповіді, здійснювати їх публічну презентацію.

Заочна форма

Попередніми умовами для опанування навчальної дисципліни є: необхідна наявність знань з правознавства, успішне опанування дисципліни «Теорія права» в частині розуміння основних правових понять і категорій; наявність основ знань з окремих галузей права: конституційного, адміністративного, господарського, цивільного та інших; володіння навичками сприйняття та аналізу положень джерел права.

Навчальна дисципліна спрямована на вивчення: особливостей екологічного права як комплексної галузі права, науки та навчальної дисципліни; предмету, методів, функцій, принципів, системи екологічного права, джерел екологічного права та змісту вітчизняного та найважливіших актів міжнародного законодавства, що регулюють екологічні правовідносини; системи екологічних прав громадян та гарантій їх реалізації і захисту; особливостей права власності на природні ресурси та права природокористування; правових засад екологічного управління; економіко-правового механізму в галузі екології; особливостей та видів юридичної відповідальності в галузі екології як засобу реалізації екологічного права; особливостей правових режимів використання, охорони та в певних випадках відтворення природних ресурсів, природних об’єктів та комплексів; особливостей правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.

1. Анісімова Г. В. Теоретичні засади розвитку екологічного законодавства в контексті природно-правової доктрини: монографія. Нац. юрид. ун-т імені Ярослава Мудрого. Харків: Право. 2019. 672 с. 2. Балюк Г.І. Екологічне право України: Конспект лекцій у схемах (Загальна і Особлива частини): навч. посібник. Вид.2-е, виправлене і доповнене. Чернівці: Кондратьєв А.В. 2020. 204 с. 3. Гетьман А.П. Доктрина екологічного права та законодавства України: монографія. Харків: ТОВ «Оберіг». 2019. 336с. 4. Корнєєв Ю., Мельник В. Фундаментальні засади функціонування екологічного права в контексті наукових досліджень вітчизняних учених//Підрприємництво, господарство і право. №5. 2021. С 78-82. 5. Краснова М.В., Краснова Ю.А. Екологічне право України. Загальна частина: підручник. К: ВПЦ «Київський університет». 2021. 190 с. 6. Малишева Н.Р. Науково-практичний коментар до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Харків: Право. 2017. 416 с.

Із урахуванням змісту навчального матеріалу та цілей навчання, у процесі викладання дисципліни використовуються такі традиційні та інноваційні технології навчання: - лекції, присвячені вивченню науково обґрунтованого та систематизованого матеріалу про правове регулювання відносин у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки; - семінарські заняття, на яких здійснюється детальний розгляд теоретичних положень навчальної дисципліни (шляхом підготовки теоретичних питань та проведення дискусій) та формуються практичні навички (шляхом вирішення практично орієнтованих задач (казусів), використання кейс–методу або методу аналізу конкретних ситуацій, моделювання судових засідань тощо).

Методи та критерії оцінювання обираються викладачем, який проводить семінарські заняття, в межах кількості балів, передбачених програмою навчальної дисципліни. Семестрове оцінювання здійснюється у таких межах: експрес опитування – від 2 до 3 балів; перевірка письмового вирішення задач - від 2 до 3 балів; тестування – від 3 до 5 балів; доповідь – від 3 до 4 балів; доповнення доповіді – від 2 до 4 балів; реферат від 4 до 5 балів; модульна контрольна робота від 2 до 4 балів х 4 (максимально від 8 до 16 балів). Мінімальний бал, який має бути отриманий студентом за відповідними формами оцінювання складає 24 бали за семестр, а максимальна кількість балів - 40 балів. Максимальна підсумкова оцінка може становити 100 балів. У разі, якщо студент за час семестру набрав менше 24 балів викладач може допустити студента до складання заліку (іспиту). Студенти, які мають пропущені заняття з поважних причин можуть їх відпрацювати для отримання балів для допуску, але до 24 балів.

Українська