Інфопакет

Інформаційні технології в діяльності юриста

ВБ.1.3.

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

1 Семестр

3

Мати спеціалізовані знання, набуті у процесі вивчення щодо загальних особливостей створення, використання сучасних інформаційних технологій в діяльності юриста, елементів інтегрованого робочого місця юриста. Знати правила створення та використання національних, галузевих та корпоративних реєстрів відомостей, що перебувають у відкритому та/або обмеженому доступі. Знати особливості створення, використання окремих видів сучасних інформаційних технологій, зокрема: технологій розподілених реєстрів; штучного інтелекту; технологій "хмарних обчислень" у правотворчій, правозастосовчій та правоохоронній діяльності, критично осмислювати правові проблеми пов’язані з їх використання. Збирати, обробляти та аналізувати значний обсяг інформації про поняття, основні види та принципи роботи інформаційних технологій, що застосовуються в діяльності юриста.

Заочна форма

Знати поняття, ознаки та основні критерії класифікації інформаційних технологій та систем, які використовують-ся у діяльності юриста. Вміти користуватися на рівні розвинутого споживача найбільш поширеними у правозастосовчій діяльності інформаційними технологіями та системами, створювати з їх використанням базові інформаційні об’єкти: електронні проекти актів правозастосування, реєстраційні записи тощо. Знати базові технічні закономірності функціонування найбільш розповсюджених в інформаційному суспільстві технологій: штучного інтелекту, "хмарних" обчислень, технологій розподілених реєстрів. Знати загальний порядок виконання Національної програми інформатизації, права та обов’язки суб’єктів виконання цієї державної програми. Знати загальні особливості застосування найбільш розповсюджених інформаційних технологій і систем в окремих сферах суспільного життя: діяльності публічної адміністрації, охорони здоров’я, науки і освіти, фінансово-банківській діяльності.

При вивченні дисципліни розкриваються за принципом архітектоніки такі питання: 1) державна політика у галузі інформатизації; 2) інтегроване робоче місце юриста: поняття, технологічний апарат та функціональне призначення; 3) правові та технологічні особливості інформаційних технологій, систем, інформаційних ресурсів, що використовуються в діяльності юриста; 4) правові та технологічні аспекти розроблення технологій для потреб юридичної діяльності; 5) особливості застосування технологій при здійсненні правосуддя, виконанні судових рішень; 6) особливості застосування технологій в діяльності корпоративного юриста. Набуватимуться нові знання щодо основних вимог, що встановлюються до правового режиму об’єктів правової інформатики, а також практики розроблення і юридичного супроводу застосування найбільш розповсюджених інформаційних технологій.

1. Заярний О. А. Розвиток основних інститутів галузі інформаційного права у працях вчених-правників Київського національного університету імені тараса Шевченка з 1991 року по 2021 рік. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2021. № 3 (118). С. 32–37. 2. Баранов О. А. Інтернет речей: теоретико-методологічні основи правового регулювання. Т. 1 : Сфери застосування, ризики і бар’єри, проблеми правового регулювання : монографія. НДІІП НАПрН України. К. : Видавничий дім "АртЕк", 2018. 344 с. 3. Tasks and Powers of the National Police of Ukraine in Ensuring Information Security of the State / Oleksii Kopan, Vitalii Makarchuk, Oleksandr Nikitenko, Oleksandr Dotsenko, Serhii Kitsul. Amazonia Investiga. 2021. Vol. 10, No 37. P. 86–92. 4. Buchholtz G. Artificial Intelligence and Legal Tech: Challenges to the Rule of Law. In: Wischmeyer T., Rademacher T. (eds) Regulating Artificial Intelligence. Springer, Cham. 2020.

Вивчення дисципліни передбачає проведення лекційних та практичних занять; експрес-опитування/тестування/есе (реферат) з запропонованої тематики; модульну контрольну роботу; самостійну роботу студентів з підготовки до семінарських занять; залік (іспит).

Видами поточного контролю можуть бути: вирішення практичних казусів, експрес-опитування, доповідь, підготовка проектів індивідуальних чи нормативно-правових актів, модульні контрольні роботи, проміжний контроль. При поточному контролі під час семінарських занять оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований студентом у відповіді, активність при обговоренні питань семінарського заняття, систематичність роботи на заняттях, результати виконання домашніх завдань.

Українська