Інфопакет

Право інформаційних технологій Європейського союзу

ВБ.1.11.

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

4

Мати спеціалізовані концептуальні знання, набуті у процесі вивчення поняття, предмету, методів, системи та джерел права інформаційних технологій ЄС. Знати особливості правових режимів обігу офіційної інформації, персональних даних, комерційної, банківської, службової, професійної та державної таємниці у ЄС. Критично осмислювати проблеми, пов’язані із створенням і застосуванням інформаційних технологій, систем, зокрема: розподілених реєстрів, технологій "хмарних" обчислень, штучного інтелекту за законодавством ЄС. Вміти розв’язувати складні задачі і правові проблеми адаптації законодавства України до законодавства ЄС у сфері створення і застосування інформаційних технологій, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог. Вміти визначати джерела права інформаційних технологій ЄС, надавати їм загальну правову характеристику.

Очна форма

Попередні вимоги до опанування навчальної дисципліни: 1. Знати основні аспекти становлення та розвитку провідних інститутів права інформаційних технологій ЄС, особливості правових режимів конкретних видів інформації, вимоги, що пред’являються законодавством ЄС до інформаційної діяльності, наукові джерела в галузі права інформаційних технологій, законодавчі засади регулювання інформаційних відносин, а також практику вирішення основних категорій інформаційних спорів в ЄС. 2. Вміти оцінювати, визначати юридичне значення та завдання основних інститутів права інформаційних технологій ЄС, надавати характеристику окремим видам інформаційної діяльності і правовим режимам інформації, формулювати істотні умови найбільш поширених в ЄС інформаційно-правових угод, здійснювати характеристику основних способів обігу інформації, а також способів захисту інформаційних прав особи за законодавством ЄС, в тому числі у правовідносинах з іноземним елементом.

Форми викладання та методи навчання цієї дисципліни спрямовані на проведення правового аналізу предмета, методів, системи, джерел права інформаційних технологій ЄС, засобів правового регулювання окремих видів інформаційної діяльності, що здійснюється в Державах-членах ЄС, дослідження теоретичних та прикладних проблем забезпечення інформаційного правопорядку, запобігання вчинення інформаційних правопорушень, а також характеристику сучасних аспектів розвитку механізму електронного урядування в ЄС. В межах навчальної дисципліни вивчається поняття, предмет та методи права інформаційних технологій ЄС, правові інститути, які належать до його загальної та особливої частин, правові передумови формування, поняття, структури, тенденцій розвитку інформаційного суспільства, аналіз особливостей здійснення окремих видів інформаційної діяльності на території ЄС.

1. Енциклопедія соціогуманітарної інформології / коорд. проекту та заг. ред. проф. К. І. Бєляков. Київ : Видавничий дім "Гельветика", 2020. Т. 1. 472 с. 2. Енциклопедія соціогуманітарної інформології / коорд. проекту та заг. ред. проф. К. І. Бєляков. Київ : Видавничий дім "Гельветика", 2021. Т. 2. 363 с. 3. Заярний О. А. Розвиток основних інститутів галузі інформаційного права у працях вчених-правників Київського національного університету імені тараса Шевченка з 1991 року по 2021 рік. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2021. № 3 (118). С. 32–37. 4. ІТ ПРАВО / Яворська Л. С., Тарасенко Л. Л., Мартин В. М., Самагальська Ю. Я. та ін. ; за заг. ред. Яворської О. С. Львів : Видавництво "Левада", 2017. 470 с. 5. Пацурія Н. Б., Заярний О. А. Кіберстрахування як засіб забезпечення господарського правопорядку в інформаційній сфері: поняття, механізм та умови реалізації. Право України. 2021. № 7. С. 13–29.

Вивчення дисципліни передбачає проведення лекційних та практичних занять; експрес-опитування/тестування/есе (реферат) з запропонованої тематики; модульну контрольну роботу; самостійну роботу студентів з підготовки до семінарських занять; залік (іспит).

Видами поточного контролю можуть бути: вирішення практичних казусів, експрес-опитування, доповідь, підготовка проектів індивідуальних чи нормативно-правових актів, модульні контрольні роботи, проміжний контроль. Викладач, який проводить семінарські заняття, виставляє у визначений термін кількість набраних з поточного контролю балів і заносить їх у відповідні документи обліку успішності студентів. У випадку відсутності студента на семінарському занятті з поважних причин, він може один раз відпрацювати пропущене заняття шляхом усного опитування в позааудиторний час (час консультацій викладача), вирішення практичного казусу, підготовки проекту нормативного чи індивідуального акта. За результатами відпрацювання пропущеного заняття з поважних причин викладачем нараховується до 5 балів.

Українська