Інфопакет

Основи супутникових технологій_4 сем.

ОК 21.

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

4 Семестр

3

Ознайомлення з загальними принципами побудови і функціонування глобальних супутникових систем позиціонування, вивчення засобів і методів сучасних геодезичних вимірів за допомогою глобальних супутникових систем позиціонування і порядку їхнього застосування в знімальних роботах.

Очна форма

1.Успішне опанування курсів: «Топографія з основами геодезії», «Вступ до геоінформатики». «Основи оптико-електроніки», «Топографічні зйомки». 2.Знання теоретичних та практичних основ геодезії, фізики радіохвиль, геоінформаційних систем і технологій. 3.Володіння навичками роботи в програмному середовищі ArcGIS.

Курс складається з двох змістових модулів. Перший присвячений вивченню теоретичних засад побудови і функціонування глобальних супутникових систем позиціонування і навігації, систем координат, що використовуються в супутникових системах позиціонування, факторів, що впливають на точність геодезичних вимірів супутниковими методами. Другий – безпосередньо механізму здійснення геодезичних вимірів сучасними супутниковими геодезичними приладами, особливостям функціонування глобальних супутникових систем позиціонування GPS і ГЛОНАСС та Galileo при застосуванні для вирішення геодезичних задач, порядку створення геодезичних мереж супутниковими методами. Дисципліна «Основи супутникових технологій» є однією з базових дисциплін практичного спрямування, яка формує навички створення геодезичних мереж супутниковими методами.

1.Бабак В. П., Конін В. В., Харченко В. П. Супутникова радіонавігація.– К.: Техніка, 2004. – 328 с. 2.Військова топографія: підручник / О. Г. Міхно, С. Г. Шмаль та ін.– К.: ДП "Київська військово-картографічна фабрика", 2012. – 504 с., видання 4-те, перероблене та доповнене, гриф наданий МОН. 3.Гофман-Велленгоф Б., Ліхтенеггер Г., Коллінз Д. Глобальна система визначення місцеположення (GPS): теорія і практика. – К.: Наукова думка. 1996. – 278 с. 4.Інерціально-супутникові навігаційні системи / Микола Філяшкін, Віктор Рогожин, Андрій Скрипець, Тетяна Лукінова. – К.: НАУ-друк, 2009. – 272 с. 5.Конін В. В., Харченко В. П. Системи супутникової радіонавігації.– К.: Холтех, 2010. – 520 с.

У курсі передбачено 2 змістових навчальні модулі. Заняття проводяться у вигляді лекцій та лабораторних робіт. Завершується дисципліна – екзаменом (у 4-му семестрі). Упродовж семестру, після завершення першого змістового модулю проводиться тематична письмова тестова робота. Для визначення рівня досягнення результатів навчання, передбачених пунктами 2.1 – 2.4, студенти під час лабораторних занять демонструють результати своєї роботи та демонструють набуті навички. Для студентів, які упродовж семестру не досягли мінімального рубіжного рівня оцінки (60% від максимально можливої кількості балів) проводиться заключна контрольна робота, максимальна оцінка за яку не може перевищувати 40% підсумкової оцінки (до 40 балів за 100 – бальною шкалою). Умовою отримання позитивної результуючої оцінки з дисципліни є досягнення не менш як 60% від максимально можливої кількості балів.

Максимальна кількість балів на іспиті - 40 балів, мінімальна кількість балів, які додаються до семестрових – 24 бали (60% максимальної кількості балів, відведених на іспит). Студенти, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 20 балів до складання іспиту не допускаються. Рекомендований мінімум для допуску до іспиту – 36 балів. Студент допускається до іспиту за умови виконання всіх передбачених планом лабораторних робіт. За роботи, подані не в зазначений термін, віднімається по 2 бали за кожен день прострочки.

Українська