Інфопакет

Антична метрика як основа сучасного віршування

ДВС. 1.03

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

5 Семестр

3

ПРН 11. Знати принципи, технології і прийоми створення усних і письмових текстів різних жанрів і стилів державною, класичними та іноземною мовами. ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів давньогрецької і латинської мов. ПРН 22. Усвідомлювати роль та місце класичних мов та літератур у контексті європейського лінгвокультурного простору, в стратегіях розвитку новітньої наукової парадигми та сучасної цивілізації.

Очна форма

1) успішне опанування обов’язкових дисциплін «Історія давньогрецької літератури», «Історія римської літератури», «Історія та теорія античної риторики» і нормативних курсів з класичних мов; 2) знання фонетики давньогрецької та латинської мов; 3) володіння базовими вміннями і навичками літературознавчого аналізу та аналізу мовних одиниць.

Мета навчальної дисципліни – формування у студентів знань античної версифікаційної системи, умінь та навичок читання віршів та строф різної метричної будови. У межах дисципліни розглядаються базові правила античного квантитативного віршування. Основні поняття античної метрики ввійшли у теорію європейського літературознавства та активно використовуються і донині. Ось чому предметом вивчення цієї дисципліни є правила давньогрецької та латинської просодії, фонетичні явища у віршованому рядку, структура античного вірша, віршовані розміри та строфи. Аналізуючи метричну структуру різноманітних зразків античної поезії, студенти засвоюють невід’ємний елемент давньогрецької і римської культури: вміння складати, аналізувати і декламувати квантитативну поезію, а також навчаються знаходити метричні відповідники в європейській поезії різних періодів.

Звонська-Денисюк Л.Л. Давньогрецьке віршування. Методична розробка. – К., 1997. – 48 с. Maas P. Greek Metre. – Oxford: Clarendon Press, 1962. West M. L. Greek metre. Oxford, 1982.

Лекції, практичні заняття, самостійна робота

Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу та за самостійну роботу. Підсумкове оцінювання проводиться у формі іспиту: 1. максимальна кількість балів на іспиті – 40 балів, мінімальна кількість балів (позитивна оцінка), які додаються до семестрових – 24 бали (60% максимальної кількості балів, відведених на іспит); 2. на іспиті оцінюються такі результати навчання: РН 1.2; РН 1.3; РН 1.4; РН 2.1; РН 2.2; РН 2.3; РН 2.4; РН 3.1; РН 4.1. 3. іспит проводиться у формі письмової роботи з відкритими відповідями на одне теоретичне питання, яке оцінюється максимально 10 балами, та два практичні завдання, які оцінюються максимально 15 балами кожне. Практичне завдання передбачає метричний аналіз і переклад фрагментів віршованого тексту класичними мовами. Детальний опис форм, критеріїв та організації оцінювання наведено у робочій поограмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

українська