Інфопакет

Антична міфологія і сучасність

ДВС. 1.05

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

5 Семестр

3

ПРН 2. Ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати. ПРН 4. Розуміти фундаментальні принципи буття людини, природи, суспільства. ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів давньогрецької і латинської мов. ПРН 16. Знати й розуміти основні поняття, теорії та концепції обраної філологічної спеціалізації, уміти застосовувати їх у професійній діяльності.

Очна форма

Знати загальні відомості про історико-культурний контекст античної доби, початкові відомості з античної міфології; володіти основами граматики латинської і давньогрецької мов, базовими вміннями і навичками історичного аналізу та інтерпретації літературних творів міфологічного спрямування.

Мета курсу «Антична міфологія і сучасність» - ознайомити студентів із новітніми підходами до визначення та розуміння міфу, історією та структурно-типологічними особливостями античної міфології (хронологія, ієрархічний принцип побудови, класифікація), джерелами міфологічної традиції, рецепціями уявлень еллінів і римлян в європейській культурі. Анотація. Лекційно-практичний курс складається з двох змістових частин. Перша присвячена теорії і функціям міфу як первісної форми духовної культури людства, еволюції міфологічного світогляду давніх греків і римлян, періодизації міфології, класифікації античних міфів; друга – дослідженню історії формування міфологічних образів: від архаїчного міксантропізму і тератоморфізму до класичного антропоморфізму; впливу античної міфології на розвиток європейської цивілізації і світової культури.

Парандовський Я. Міфологія. – К.: Вид-во «Молодь», 1977. – 231 с. Hamilton E.: Mythology: Timeless Tales of Gods and Heroes. - Black Dog & Leventhal Publishers, 2017. – 384 p.

Лекції; відеоматеріали та презентації (Microsoft PowerPoint), екскурсія; самостійна робота (підготовка матеріалів за заданою темою, презентації, творчий проєкт)

Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну та самостійну роботу. Підсумкове оцінювання проводиться у формі іспиту. Максимальна кількість балів на іспиті – 40 балів, мінімальна кількість балів, які додаються до семестрових – 24 бали; на іспиті оцінюються такі результати навчання: РН 1.1-1.5, РН 2.1-2.3; РН 4.2-4.4; іспит проводиться у формі письмової роботи. Підсумкова кількість балів з дисципліни визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкового оцінювання (іспиту). Допуск до іспиту передбачає успішне виконання студентом завдань і самостійну роботу впродовж усього семестру. Детальний опис форм, критеріїв та організації оцінювання наведено у робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

українська