Інфопакет

Методи дослідження структури речовин в різних агрегатних станах

ВБ.5.08

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

3

Р1. Знати та розуміти наукові концепції та сучасні теорії хімії, а також фундаментальні основи суміжних наук. Р2. Глибоко розуміти основні факти, концепції, принципиі теорії, що стосуються предметної області, опанованої у ході магістерської програми, використовувати їх для розв’язання складних задач і проблем, а також проведення досліджень з відповідного напряму хімії. Р5. Володіти методами комп’ютерного моделювання структури, параметрів і динаміки хімічних систем. Р9. Збирати, оцінювати та аналізувати дані, необхідні для розв’язання складних задач хімії, використовуючи відповідні методи та інструменти роботи з даними. Р14. Інтерпретувати експериментально отримані дані та співвідносити їх з відповідними теоріями в хімії.

Очна форма

Для вивчення спецкурсу використовуються знання отримані в попередніх курсах з кристалохімії ( структура та симетрія кристалів), фізики (будова атомів, дифракція та інтерференція електромагнітних хвиль), математики (основи диференціального та інтегрального обчислення, диференціальні рівняння).

Предмет навчальної дисципліни “Методи дослідження структури речовини в різних агрегатних станах” побудований таким чином, щоб дати можливість студентам познайомитися та засвоїти фізичні принципи дифракційного методу дослідження структури кристалів (рентгеноструктурний метод), геометричної будови молекул (газова електронографія), структури простих одноатомних рідин (метод інтегрального аналізу Фур′є), локальної структури атомів з використанням методу EXAFS (протяжна тонка структура рентгенівських спектрів поглинання), методами аналізу отриманих експериментальних даних. Передбачається ознайомлення студентів з методом малокутового розсіювання рентгенівських променів та використання синхротронного випромінювання та теплових нейтронів в структурних дослідженнях в рамках написання рефератів.

1. Казіміров В.П., Русанов Е.Б. Рентгенографія кристалічних матеріалів. – К: ВПЦ “Київський університет”, 2016. 2. Казіміров В.П., Сокольський В.Е., Роїк О.С., Самсонніков О.В. Структура невпорядкованих систем. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2009. 3. Казіміров В.П., Качур О.В. Рентгенографія полікристалів: Навч. посібник. К.: ВПЦ “Київський університет”, 1994. 4. Warren B.E. X-ray Diffraction, 1969.

Лекції, лабораторні роботи

Максимальна/мінімальна кількість балів, які можуть бути отримані студентом: Усна відповідь - 6/2, Виконання лабораторних робіт - 10/30, Виконання домашньої самостійної роботи 6/18, Модульна контрольна робота 1 - 1/4, Модульна контрольна робота 2 - 1/4 Підсумкове оцінювання (у формі екзамену): Максимальна/мінімальна кількість балів, які можуть бути отримані студентом: 40 балів /24 бали.

Українська