Загальна теорія перекладу

Освітня програма: Загальний і галузевий усний та письмовий переклад з португальської та англійської мов

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Загальна теорія перекладу
Код дисципліни
ННД.01.02
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Другий
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
1 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
2
Результати навчання
ПРН3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості наукового дослідження в галузі перекладу. ПРН7. Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрямки і школи в перекладознавстві. ПРН9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти перекладу. ПРН11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Теорія перекладу вивчається після засвоєння студентами курсів “Вступ до перекладознавства”, “Порівняльна граматика”, “Порівняльна лексикологія” (з рідної та іноземної мови) та “Термінологія”, «Науково-технічний переклад», «Юридичний переклад» «Комп’ютерна лексикографія та переклад» і спирається на отри¬мані ними в цих курсах знання, а також на знання та навички, отримані студентами на практичних заняттях з іноземної мови та курсів української мови, стилістики української мови та практичних занять з практики перекладу (загального та спеціалізованого).
Зміст навчальної дисципліни
Мета дисципліни – всебічне вивчення закономірностей перекладу з португальської мови українською різножанрових текстів, розуміння ключових категорій сучасного перекладознавства, опанування основними методологічними засадами аналізу тексту оригіналу та застосування перекладацьких трансформацій та прийомів перекладу з огляду на комунікативну ситуацію, лексико-стилістичні параметри тексту, його прагматичну домінанту, визначення лінгвальних та екстралінгвальних чинників, релевантних для перекладу. Навчальний курс «Теорія перекладу» систематизує знання студентів про ключові питання теорії перекладу на сучасному етапі, сучасні вирішення ключових перекладознавчих проблем в сучасних умова, забезпечуючи майбутніх науковців належним теоретичним інструментарієм для подальшої самостійної наукової та практичної фахової творчості. Детально розглянуто ключові питання теорії перекладу, зокрема питання еквівалентності та адекватності перекладу з огляду на системні й функціональні характеристики різножанрових текстів, принципи й методи перекладознавчого аналізу текстів різних жанрів та епох.
Рекомендована та необхідна література
1. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад. - Львів, 1989. 2. Коптілов В.В. Теорія та практика перекладу. - К. 1982. 4. Рильский М.Т. Мистецтво перекладу. - К., 1975. 5. 7. Чередниченко О.І. Про мову та переклад. – Київ, 2007. 6. Pinheira de Sousa J. Teorias de tradução: uma visão integrada: http://www.revistadeletras.ufc.br/rl20Art09.pdf 7. Queiroz Carvalho Zimbres P. de Tradução Literária e Teoria da Tradução, Universidade de Brasília: https://bdm.unb.br/bitstream/10483/11586/1/2015_PatriciadeQueirozCarvalhoZimbres.pdf 8. Newmark, P.. A Textbook of Translation. Hertfordshire: Prentice Hall International Ltd., 1988. 9. Barbosa, E. Gonçalves, Procedimentos Técnicos da Tradução, 2ª ed., Pontes, Campinas, 2004. 10. Bassnett, S., Translation Studies, Routledge, Londres, 2002. 11. Venuti, L., ed. The Translation Studies Reader, London, New York, 2000.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекції, семінарські заняття, презентації, реферати, самостійна робота.
Методи та критерії оцінювання
Матеріал лекційних занять закріплюється на семінарських, його засвоєння оцінюється в балах, відповідно до викладеного у п. 7.1 РПНД. Робоча програма передбачає написання модульної контрольної роботи. Завершується дисципліна заліком. Підсумкову оцінку формують бали, отримані студентом у процесі виконання вказаних видів і форм навчання та отримані на іспиті. Максимальний розподіл здійснюється таким чином: 60 балів – упродовж семестру і 40 балів (20 %) – іспит. Якщо студент на іспиті набрав менше, ніж 24 бали, то вони не додаються до семестрової оцінки незалежно від кількості балів, отриманих під час семестру, а в екзаменаційній відомості у графі «підсумкова оцінка з дисципліни» вказується лише кількість балів, отриманих під час семестру. Схема формування оцінки:
Мова викладання
Португальська