Інфопакет

Електоральна географія

ВК 1.1.7.

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

8 Семестр

4

За результатами проходження дисципліни «Електоральна географія» студенти повинні: сформувати розуміння та власне осмислення основних світоглядних концепцій і принципів політичної та електоральної географії у навчанні і професійній діяльності; напрацювати здатність застосовувати базові знання політичної та електоральної географії і суміжних з ними наук, а також інформаційних технологій при вивченні географічної оболонки і її складових; розвинути навички збору, реєстрації і аналізу електорально-географічних даних за допомогою відповідних методів і технологічних засобів у польових і лабораторних умовах; сформувати здатність встановлювати роль і місце України у сучасному світі в контексті політико-географічних чинників її розвитку, аналізувати й пояснювати особливості геопросторової організації, соціально-політичних процесів в Україні, розуміти та пояснювати стратегію її сталого розвитку.

Очна форма

- Успішне опанування дисциплін «Географічне країнознавство та краєзнавство», «Методи країнознавчих та політико-географічних досліджень» «Політична географія» та «Країнознавчі та політико-географічні студії». - Володіння базовими навичками країнознавчого аналізу, зокрема пошуку та систематизації даних про країну, необхідних як для вивчення електоральних процесів, так і для аналізу комплексного соціально-політичного контексту країни. - Володіння базовими техніками статистичного аналізу, що можуть бути використані для обробки електоральної статистики, зокрема кореляційним та регресійним аналізом, аналізом статистичних рядів. - Вміння працювати з картографічними матеріалами та навички створення простих картографічних моделей для візуалізації електорально-географічної статистики.

Дисципліна «Електоральна географія» присвячена вивченню теоретико-методологічних засад географії виборів а також прикладних аспектів електорально-географічного аналізу. Дисципліна побудована на основі двох змістових модулів. Перший модуль складається з лекційних занять і присвячується розгляду теоретико-методологічних засад дисципліни, зокрема історії її розвитку та формуванню методичного апарату, а також формуванню сучасного електорального середовища у демократичних країнах світу та в Україні. Окремо приділяється увага комплексу чинників, що обумовлюють електоральну поведінку. Другий модуль (складається з кількох оглядових лекцій та серії семінарських занять) присвячено прикладному електорально-географічному аналізу низки країн світу, а також поглибленому вивченню електорально-географічних процесів в Україні. Під час виконання семінарських завдань студенти апробують теоретичні знання з першого модуля.

1. Політична географія і геополітика. За ред.. Яценка Б.П. К.2007 2. Almond G.A., Verba S. The Civic Culture. Political Attitudes and Democracy in Five Nations. – Princeton, 1963. 3. Agnew J. Place and Politics in Modern Italy. – Chicago and London, 2002. 4. Developments in Electoral Geography (Johnston R.J., Shelley F.M., Taylor P.J. – eds.). – London and New York, 1990

Лекція, семінарські заняття

Дисципліна передбачає 2 змістових частини. Заняття проводяться у вигляді лекцій і семінарських занять. Семінарські заняття передбачають виконання певного обсягу самостійної роботи, за результатами якої у аудиторії студенти демонструють результати власної дослідницько-аналітичної роботи, що колективно обговорюються. Сумарно, за роботу на семінарах, студенти можуть набрати максимум 30 балів. Упродовж семестру, після завершення відповідних тематичних блоків, проводяться дві письмові контрольні роботи із відкритими питаннями. За кожну контрольну роботу студенти можуть набрати максимум по 15 балів (разом 30 балів). Сукупно, впродовж семестру, студенти можуть набрати максимум 60 балів. Завершується дисципліна – підсумковим заліком у формі письмового тесту. На заліку студенти можуть набрати максимум 40 балів. Умовою отримання позитивної результуючої оцінки з дисципліни є досягнення не менш як 60% від максимально можливої кількості балів.

Українська