Інфопакет

Проблеми країнознавчого аналізу

ВК 1.1.4

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

6 Семестр

5

Розширення та поглиблення знань здобувачів щодо методологічної бази географічного країнознавства; оволодіння новими та закріплення попередньо набутих навичок роботи із джерелами, а також навичок професійного аналізу країнознавчої інформації, формування вмінь самостійно організувати аналітичну роботу. Завданням дисципліни є формування у здобувачів загальних та фахових (спеціальних) компетентностей, передбачених освітньо-професійною програмою «Економічна географія».

Дистанційне навчання

1.Успішне опанування курсів «Суспільна географія», «Географічне краєзнавство та країнознавство», «Методи країнознавчих та політико-географічних досліджень»; 2. Успішне проходження навчальної практики з набуття географічної інформації та навчальної практики з методів обробки географічної інформації

Дисципліна покликана сформувати і поглибити уявлення про основні методологічні підходи сучасного країнознавства, проілюструвати багатоаспектність країнознавчих досліджень, проблематика яких може стосуватися економічної, соціокультурної або політичної сфер, а також сформувати навички системної аналітичної роботи з конкретними кейсами – країнами та регіонами, що включає збір та обробку необхідних даних, власне аналіз та формулювання оригінальних висновків по заданій проблематиці. Головний наголос робиться на розумінні взаємообумовленості розвитку між окремими компонентами суспільно-географічного середовища, що робить фахівців-країнознавців особливо конкурентними фахівцями у професійній аналітичній та управлінській діяльності.

1. Блій Г., Муллер П., Шаблій О. Географія: світи, реґіони, концепти. / Переклад з англійської / За редакцією і з авторською співучастю проф. О. Шаблія. – К., 2004. 2. Брайчевський Ю.С. Географія міжнародної торгівлі товарами країн Європейського Союзу // Географія та туризм. - 2015. - Вип.32. - с. 135-146. 3. Географічне країнознавство: підручник / Я.Б. Олійник, Б.П.Яценко, О.О.Любіцева; за наук. ред. проф. Я.Б.Олійника, Б.П.Яценка. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2015. – 911с. 4. Масляк, П.О. "Країнознавство." К.: Знання, 2008.

Лекції, семінарські заняття, самостійна робота

Впродовж семестру, здобувачі можуть заробити до 60% підсумкових балів з дисципліни за 100-бальною шкалою, тобто максимум 60 балів. За підсумками написання двох контрольних робіт для перевірки знань лекційного матеріалу здобувачі можуть набрати до 50% від максимальної кількості балів, що можна заробити впродовж семестру (по 25% за кожну контрольну роботу, тобто по 15 балів за 100-бальною шкалою, разом за дві модульні контрольні роботи – 30 балів). За результатами роботи на семінарах здобувачі можуть отримати до 50% балів передбачених для семестрового контролю (тобто 30 балів за 100-бальною шкалою). Робота на семінарах передбачає, що кожен здобувач повинен зробити 7 індивідуальних виступів за результатами проробленої роботи із захистом власних висновків у процесі групового обговорення. За кожен виступ здобувач може отримати максимум 4 бали (28 балів впродовж семестру). Ще 2 бали здобувач може заробити за активну участь у групових обговореннях.

Українська