Інфопакет

Історико-географічні основи формування політичної карти світу

ВК 1.1.1.

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

3 Семестр

5

Завдання дисципліни - сформувати знання та розуміння предметної області, уявлення про світовий процес державотворення в окремих регіонах світу, здатність аналізувати склад і будову територіально-політичних систем як складової геосфери на різних просторово-часових масштабах; закріпити понятійно-термінологічний апарат, що стосується територіально-політичних систем та політичної карти світу і здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації про них з різних джерел (ЗК7), у т. ч. іноземними мовами; показати взаємовплив між змінами політичної карти та світогосподарськими зв’язками; дати розгорнуту інформацію про історичні та сучасні форми державного і політико-територіального устрою, етапи формування та сучасну політичну карту і її перспективи.

Очна форма

1. Успішне опанування дисциплін «Географічне країнознавство та краєзнавство», «Суспільна географія». 2. Вміти визначати і аналізувати загальні причини, перебіг і наслідки суспільно-географічних процесів та історичних подій. 3. Володіти навичками аналізу, синтезу, моделювання ситуації, прогнозування, порівняння, роботи з картографічним матеріалом.

Дана навчальна дисципліна присвячена вивченню змін на політичній карті світу в різні історичні періоди. Розкривається поняття «політична карта світу» та її структура. Подається інформація про динаміку та основі складові політичної карти світу в Античний час і Середньовіччя; особливості формування і динаміку колоніальних імперій; зміни політичної карти та системи міжнародних відносин після Вестфальського миру, Віденського і Берлінського конгресів, Версальсько-Вашинґтонської та Ялтинсько-Потсдамської систем мирних договорів; етапи деколонізації. Деталізується сучасна структура політичної карти Європи, Азії, Африки, Америки, Океанії. Акцентується увага на впливі сучасних суспільно-географічних процесів на структуру і перспективи політичної карти світу.

1. Кіндер Г., Хільгеман В. Всесвітня історія. Dtv-Atlas – К.: Знання-прес, 2001. 2. Стафійчук В.І. Політична географія світу: Навч. посібник / В.І.Стафійчук – Херсон: ОЛДІ-Плюс, 2019. 3. Трохимчук С.В., Федунь О.В. Політична географія світу: Навч. посібник / Степан Трохимчук, Олександра Федунь. – 2-е видання, перероблене і доповнене. – К.: Знання, 2007. – 422 с.. 4. Яценко Б.П., Стафійчук В.І., Брайчевський Ю.С. Політична географія і геополітика. – К.: Либідь, 2007.

Лекція, семінарське заняття, бесіда, дискусія

Упродовж семестру після завершення відповідних тем проводяться підсумкові контрольні роботи (перша включає теми 1-7, друга – 8-14). Підсумкові контрольні роботи проводяться у формі тестів та відкритих запитань і покликані виявити знання отримані при опануванні відповідних тем. Кожна з робіт оцінюється максимум у 10 балів. Студенти, які отримали за підсумкову контрольну роботу меншу за мінімально передбачену кількість балів, перескладають її. На лекціях та семінарах для виявлення рівня засвоєння відповідних знань впродовж семестру проводять бліцопитування, які у підсумку формують до5 балів (підсумковий бал – середнє арифметичне усіх опитувань, кожне з яких оцінюється у 5 балів). Семінари проходять згідно робочої навчальної програми за передбаченим розкладом. Частина семінарів передбачає засвоєння певних тем і закріплення певних навичок. Кожен виступ на семінарі та активна участь у обговоренні питань оцінюється по 5-бальній шкалі.

Українська