Інфопакет

Загальне землезнавство_2 сем.

ОК 44.

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2025/2026

2 Семестр

3

− Здатність застосовувати базові знання фізики, хімії, біології, екології, математики, інформаційних технологій тощо при вивченні Землі, її геосфер та результатів їх взаємодії (СК02). − Здатність застосовувати кількісні методи при дослідженні геосфер та результатів їх взаємодії (СК04). − Здатність до всебічного аналізу складу і будови геосфер (СК05). − Здатність проводити моніторинг об’єктів, процесів, явищ та результатів їх взаємодії в геосферах (СК07). − Здатність самостійно досліджувати природні матеріали (у відповідності до спеціалізації) в польових і лабораторних умовах, описувати, аналізувати, документувати і звітувати про результати (СК08). − Здатність ідентифікувати та класифікувати відомі і реєструвати нові об’єкти у геосферах, їх властивості та притаманні їм процеси (СК10).

Очна форма

1) успішне опанування дисциплін «Геологія», «Гідрологія», «Метеорологія»; 2) вміння аналізувати причинно-наслідкові зв’язки між природними компонентами, процесами та явищами у природному середовищі та з’ясовувати їх просторово-часові закономірності.

Загальне землезнавство – комплексна наука, присвячена вивченню загальних закономірностей природи планети, тобто структури, внутрішніх та зовнішніх взаємозв’язків, динаміки функціонування земного простору (епігеосфери) як цілісної системи. На відміну від галузевих наук про Землю, кожна з яких розглядає переважно певний компонент або геосферу, землезнавство охоплює загальні властивості, ознаки та наскрізні процеси, те, що об'єднує в якісно відмінне від кожної з складових інтегральне утворення – епігеосферу. Задачами землезнавства є: пізнання закономірностей будови і розвитку епігеосфери; дослідження динаміки процесів переносу речовини й енергії в ній; розробка оптимальної системи взаємодії між суспільством та природою (природокористування, ресурсний та природоохоронний аспекти). Загальне землезнавство виконує також методологічну та освітню місію, сприяючи інтеграції знань із географії, геології, біології, кліматології, екології, формуванню цілісного природничого світогляду, а також поширенню геограмотності та геоетики у суспільстві. Дисципліна складається з трьох змістових модулів. Перший - присвячений теоретико-методологічним засадам загального землезнавства, а також розгляду загальнопланетарних характеристик та властивостей Землі. Другий – присвячений аналізу епігеосфери, її будови, функціонування, закономірностей тощо. Третій модуль розглядає землезнавчі аспекти взаємодії людини та земних систем, майбутні сценарії розвитку людства.

1. Атлас Світу. К.: ДНВП Картографія, 2005. 56 с. 2. Багров М. В., Боков В. О., Черваньов І. Г. Землезнавство: Підручник. За ред. П. Г. Шищенка. К.: Либідь, 2000. 464 с. 3. Олійник Я. Б., Федорищак Р. П., Шищенко П. Г. Загальне землезнавство: Навч. посіб. К.: Знання – Прес, 2003. 247 с. 4. Мельнійчук М. М., Білецький Ю. В. Загальне землезнавство: Методичні рекомендації до практичних занять. Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2010. 112 с. 5. Sandstone rock outcrops in the Outer Eastem Carpathians in Ukraine: Assessment of geotourism potential Ьу the GАМ and Brilha methods/ Braychevskyy Y., Korohoda N., Kovtoniuk О., Pohorilchuk N., Romanova О. Intemational Journal of Geoheritage and Parks. 2022. Volume 11, Issue 2. Р. 221–233.

Лекції, лабораторні та практичні роботи, екзамен.

семестрове оцінювання: рівень досягнення всіх запланованих результатів навчання визначається за результатами написання контрольних робіт (КР), виконання практичних робіт та здачі географічної номенклатури. Питома вага результатів навчання у підсумковій оцінці за умови її опанування на належному рівні така: результати навчання – 1.1 – 1.7 (знання) – до 40%; результати навчання – 2.1 – 2.5 (вміння) – до 40%; результати навчання – 3 (комунікація) – до 10%; результати навчання – 4 (автономність та відповідальність) – до 10%. - підсумкове оцінювання у формі іспиту відбувається у письмовій формі. - умови допуску до підсумкового контролю: студенти, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 60 балів до іспиту не допускаються. Рекомендований мінімум 31 бал. Студенти, які набрали менше 31 бали, перескладають окремі теми у вигляді додаткових завдань.

Українська