Інфопакет

Формування національної ідентичності народів Балканського півострова

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2025/2026

4 Семестр

3

Знати термінологічно-понятійний апарат (нація, етнос, націоналізм, ідентичність, історичний міф, політика пам'яті) та методи історичного пізнання, необхідні для дослідження етнополітичних процесів. Знати характер і особливості процесів націєтворення, національного відродження та конструювання ідентичностей на Балканському півострові. Знати періодизацію етапів формування модерних націй на Балканах (від епохи «відроджень» до кінця ХХ ст.) та їхній зв’язок із етапами історії Центрально-Східної Європи. Знати загальні закономірності та субрегіональну специфіку суспільно-політичного, релігійного та культурного життя балканських народів в умовах імперського панування (Османської та Габсбурзької імперій) та під час боротьби за власну державність. Вміти визначати й оцінювати наслідки подолання імперського спадку, розпаду багатонаціональних держав (зокрема Югославії) та вплив історичних травм на сучасну політику балканських країн.

1. Знати про політичний і соціально-економічний розвиток регіону, зокрема розуміти специфіку функціонування Османської та Габсбурзької імперій, у складі яких тривалий час перебували балканські народи. 2. Вміти володіти навичками компаративного (порівняльного) аналізу, щоб могти самостійно співставляти суспільно-політичні процеси на Балканах із аналогічними явищами в інших регіонах Східної Європи. 3. Володіти елементарними навичками джерельної критики, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків. олодіти базовим понятійним апаратом (знати, що таке етнос, модерна нація, ідентичність, національне відродження, імперія, політика пам'яті.

Аналіз одного з найскладніших та найдинамічніших регіонів Європи. Балкани. Цей курс зміщує фокус із суто подієвої історії на складні процеси конструювання націй та суспільних світоглядів. Зроблено наголос на еволюції балканських народів (сербів, хорватів, болгар, албанців, греків, босняків тощо) від традиційних етнорелігійних спільнот до модерних націй. Курс охоплює хронологічний період від епохи «національних відроджень» (кінець XVIII - ХІХ ст.) крізь випробування Балканськими та світовими війнами, югославським експериментом, до сучасних викликів політики пам'яті. Досліджуються інструменти націєтворення: роль мови та літератури, вплив православної та католицької церков, ісламський фактор, використання фольклору та діяльність інтелектуальних еліт у створенні «національних міфів». Для здобувачів ОП «Східноєвропейські історичні студії» дисципліна має особливу цінність, оскільки надає інструментарій для компаративного аналізу. Курс дозволяє співставити балканський досвід подолання османського та габсбурзького імперського спадку з аналогічними процесами формування націй у Центрально-Східній Європі. Це дає майбутнім фахівцям інструмент до розуміння природи сучасних міжетнічних конфліктів, феномену «балканізації» та механізмів використання історії в сучасній політиці.

Основна: 1. Андерсон Б. Уявлені спільноти. Роздуми щодо походження й поширення націоналізму / пер. з англ. В. Морозова. Київ: Критика, 2001. 288 с. 2. Тодорова М. Уявляючи Балкани / пер. з англ. А. Іщенка. Київ: Критика, 2006. 328 3. Banac I. The National Question in Yugoslavia: Origins, History, Politics. Ithaca : Cornell University Press, 1984. 452 p. 4. Clogg R. A Concise History of Greece. 3rd ed. Cambridge: Cambridge University Press, 2013. 336 p. 5. Crampton R. J. A Concise History of Bulgaria. 2nd ed. Cambridge: Cambridge University Press, 2005. 312 p. Jelavich B. History of the Balkans: in 2 vols. Cambridge : Cambridge University Press, 1983. Vol. 1: Eighteenth and Nineteenth Centuries. 424 p. Vol. 2: Twentieth Century. 492 p.

- семестрове оцінювання: 1. Контрольна робота: РН 1.1, 1.2 – 20 балів / 12 балів*. 3. Індивідуальне завдання (реферат): РН 2.4,2.5 – 12 балів /8 балів. 4. Робота на семінарських заняттях РН 1.3, 2.1, 2.2, 2.3 – 48 балів / 30 балів. 5. Підсумкове контрольне опитування (залік): РН 3.1, 4.1 – 20 балів /12 балів. * максимальний бал/ пороговий бал для отримання позитивної оцінки з відповідної форми контролю. - підсумкове оцінювання: залік.

Українська