Інфопакет

Гендерні студії в літературознавстві

ВБ 1.5.

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2024/2025

3 Семестр

4

ПРН 9, ПРН 18.1, ПРН 21.1 Вичерпний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".

Очна форма

1. Успішне опанування курсів «Історія зарубіжної літератури» (освітнього рівня «бакалавр») та курсів магістерської програми: «Літературознавчі студії: теорії та практики». 2. Вільне володіння базовими літературознавчими концептами, необхідними для здійснення літературознавчої аналітики.

Навчальна дисципліна знайомить студентів із теоретичними засадами та аналітичними підходами до осмислення гендеру як культурно та історично зумовленої категорії. Курс охоплює основні етапи розвитку феміністичної думки, а також знайомить із базовими поняттями і категоріями теорії гендеру. У межах курсу розглядаються провідні теоретичні моделі гендерних студій та квір-теорії, зокрема концепції соціального конструювання гендеру, перформативності, деконструкції бінарних опозицій і гетеронормативності. Особлива увага приділяється аналізу літературних текстів крізь призму гендерної критики: способам репрезентації жіночого та чоловічого досвіду, механізмам формування гендерних ролей і ідентичностей, проблематиці тілесності, сексуальності, влади та маргінальності. Курс розвиває вміння інтерпретувати художні тексти з урахуванням гендерної чутливості, орієнтуватися у сучасних теоретичних підходах і застосовувати міждисциплінарний методологічний інструментарій.

Баррі П. Вступ до теорії: літературознавство та культурологія. К., 2008. Бовуар Сімона де. Друга стать К., 2017. Маєрчик М. С. Гендер для медій: підруч. з ґендер. теорії для журналістики. К., 2013. Основи теорії гендеру: навч. посіб. / [відп. ред. М. М. Скорик]. К., 2004. Павличко С. Фемінізм / Упоряд., передм. В. Агеєвої]. К., 2002. Шовалтер Е. Феміністична критика у пущі. / Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Л., 2001, С. 510-535. Любарець Н. Полікритичний аналіз художньої прози Вірджинії Вулф. К., 2015. Butler J. Performative Acts and Gender Constitution: An Essay in Phenomenology and Feminist Theory // Theatre Journal. – 1988, №40, P. 519-531. Gilbert S. M., Gubar S. The Madwoman in the Attic: The Woman Writer and the Nineteenth-Century Literary Imagination. – New Haven, 1979.

Робочою програмою навчальної дисципліни передбачено проведення лекційних та семінарських занять, а також самостійну роботу студента. Форми навчання включають такі: усна відповідь на семінарському занятті, написання аналітичних есе та підсумкова контрольна робота.

Семестрову кількість балів формують бали, отримані у процесі засвоєння матеріалу та виконання самостійних завдань. Студент може набрати максимально 60 балів max 30 / min 15 – за усні відповіді на семінарських заняттях, max 15 / min 11 за написання есею, max 15 / min 10 – за підсумкову контрольну роботу. Підсумкове оцінювання проводиться у формі екзамену (максимально 40 балів). Для допуску до екзамену студент має набрати не менше 36 балів. Для отримання позитивної оцінки з дисципліни оцінка за екзамен не може бути меншою за 24 бали. Екзаменаційний білет передбачає відповідь на 2 питання теоретико-практичного характеру. Шкала відповідності оцінок За 100-бальною шкалою Оцінка за національною шкалою 90–100 5 Відмінно 75–89 4 Добре 60–74 3 Задовільно 35–59 2 Незадовільно

Українська