Інфопакет

Стилістика китайської мови: перекладознавчий аспект

ДВС.1.02

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2024/2025

5 Семестр

4

ПРН11, ПРН16. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті "Профіль програми".

Очна форма

1. Успішне опанування курсу «Основи практики перекладу», «Основи теорії перекладу китайської мови» тощо; 2. Знання теоретичних та практичних основ курсу «Лексикологія китайської мови», «Теорія та практика фонетики китайської мови»; 3. Володіння лексичними і граматичними моделями та конструкціями, володіння об’ємом лексики, що відповідає вимогам програми «Китайськамова: базовий рівень», «Китайськамова: середній рівень». 4. Здатність вільно, гнучко й ефективно використовувати китайську мову в усній та письмовій формі, у різних жанрово-стильових різновидах і регістрах спілкування (офіційному, неофіційному, нейтральному), для розв’язання комунікативних завдань у різних сферах життя та базовому рівні мовно-мовленнєвої підготовки.

Вивчення дисципліни «Стилістика китайської мови: перекладознавчий аспект» спрямоване на вдосконалення навчально-виховного процесу, поглиблене опанування студентами стилістики китайської мови, оволодіння навичками стилістичного аналізу текстів з урахуванням комунікативних цілей автора (того, хто створив текст). Навчальна дисципліна «Стилістика китайської мови: перекладознавчий аспект» є однією зі складових комплексної підготовки зі спеціальності № 035 «Філологія» (035.065 Філологія (східні мови та літератури (переклад включно), перша – китайська) за освітньо-професійною програмою «Китайська мова і література та переклад, англійська мова», вибірковий блок «Китаєзнавчі студії: філологія та переклад». У межах дисципліни визначається два змістових модулі. Мови викладання й оцінювання: українська, китайська.

1.中国修辞学/杨树达. – 上海古籍, 2016. 2.现代汉语修辞学/ 吴礼权著. – 上海: 复旦大学出版社, 2016. 3.中国辞书论体. 第7辑/中国辞书学会学术委员会编. – 北京: 外语教学与研究出版社，2017. 4.俄汉语对比研究.张会森主编.–上海: 上海外语教育出版社, 2013. 5.实用语法修辞/李庆荣著. – 北京: 商务印书馆, 2017.

У курсі передбачено такі форми організації навчання: лекційні й семінарські заняття, що проводяться з використанням інтерактивних методів навчання, та самостійна робота. Основними видами роботи та, відповідно, об’єктами семестрового контролю є: відповідь на семінарському занятті, модульна контрольна робота з відкритими відповідями, тестування (бліц-опитування). Детально заплановані освітні заходи та методи викладання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема теоретичної підготовки, що складає 40% від загальної оцінки, та практичної підготовки, що складає 60% загальної оцінки. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом за аудиторну роботу та за самостійну роботу; у підсумку: у максимальному вимірі 60 балів, у мінімальному вимірі 36 балів. Завершується дисципліна іспитом, який проводиться у формі усної відповіді на два запитання, кожне з яких оцінюється максимально 20 балами. Критерії оцінювання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

українська, китайська